СТИГ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.»;

можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти;

викликає сумнів виведення (Zubató St. a. čl. I 2, 163) з балтійських мов;

результат видозміни деетимологізованих форм сті́йло, стійлува́ти;

іє. *stī˘gh-/stéigh-/stoigh- «іти, підніматися»;

споріднене з лит. steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися», лтс. stèigt «поспішати», дінд. stighnoti «піднімається», гр. στείχω «іду, піднімаюся», στοĩχος «ряд», гот. steigan «підніматися», ірл. tíagaim «крокую, іду» та більш віддаленим з іншим вокалізмом алб. shteg «шлях»;

псл. stignǫti, *stigti, пов’язані чергуванням голосних з формами *stьga «стежка», stьza «стезя»;

р. достига́ть «досягати», дости́чь, др. стижеть «дожене», п. ścignąć «догнати», ścigać «гнати», ч. stihnouti «наздогнати; застати», stíhati «переслідувати», слц. stihat’ «тс.», stihnút’ «мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно», болг. сти́гна «дожену, дійду, досягну», сти́га «достатньо», схв. сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути», сти̏ћи «тс.», сти̏зати «доганяти, встигати», стсл. постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним»;

виводиться також від *stydnǫti (п. ст. stydnąć «стигнути») (Бузук ЗІФВ 7, 67; Соболевский РФВ 62, 234; Łoś Gr. р. I 193; Brückner 528; Mikl. EW 327);

пов’язується зі Стугна (назва притоки Дніпра), лит. stū́gti «стирчати, робитися жорстким», гр. στύγε (мн.) «льодяний холод», στυγέω «ненавиджу; боюся; викликаю страх», στύγος«ненависть, огида», στύξ (род. в. στῠγός) «страховище», Στύξ (назва річки), іє.*stū˘g- (Преобр. II 406–407; Mikl. EW 327; Frisk II 812–813; Hirt IF 12, 197; Torp 494; Zupitza GG 28);

загальноприйнятої етимології не має;

р. [сты́гнуть, сту́гнуть], бр. [сты́гнуць, сты́гці], п. stygnąć (починаючи з XVIII ст.);

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. στίχος «ряд; рядок; вірш» пов’язане з дієсловом στείχω «іду, входжу, підступаю, виходжу, піднімаюся», спорідненим з псл. stignǫti, *-stigti, укр. сти́гнути «дозрівати, спіти; [швидко йти]»;

р. болг. м. стих, бр. сціх (у Біблії), др. стихъ, схв. сти̏х, слн. stíh, стсл. стихъ «рядок; вірш»;

запозичення з французької мови;

фр. cadastre «опис і оцінка нерухомого майна; реєстр» походить від іт. catast(r)o (ст. catastico) «тс.», що через слат. cadastrum «тс.» зводиться до пізнього гр. κατάστιχον «реєстр» (початково «лінія над лінією»), утвореного з прийменника κατά «зверху вниз, з, на», спорідненого з хет. katta «тс.», дкімр. cant «з, разом з», дірл. cēt- «тс.», і іменника στίχος «лінія, ряд», повʼязаного з στείχω «іду», спорідненим з дінд. stighnōti «сходить, піднімається», псл. stignǫti «поспішати, прямувати», укр. сти́гнути, устига́ти;

р. бр. када́стр «опис», п. kadaster, kataster, ч. katastr, слц. kataster, болг. када́стър, м. катастар, схв. кàтастар, слн. katáster;