СТИГ — ЕТИМОЛОГІЯ

стиг «хвилинка, момент»«в одну мить» (у словосполученні в єде́н с. )

неясне;
може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.»;
можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти;
викликає сумнів виведення (Zubató St. a. čl. I 2, 163) з балтійських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стих «хвилинка, момент»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stih «вільний час; вільна хвилина» (заст.) словацька
stiha «тс.» словацька
сти́гнути українська
встига́ти українська

сти́гло «місце відпочинку, стояння стада худоби, стійло»

результат видозміни деетимологізованих форм сті́йло, стійлува́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

остиглува́ти «зупинити для відпочинку (худобу)»
стиглува́ти «зупинятися для відпочинку (про стадо худоби) ЛЧерк; стояти табуном біля водопою (про худобу) Па»
сті́гло «тс.»
стіглува́ти «про стадо худоби: зупинятися для відпочинку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сті́йло українська
стійлува́ти українська

сти́гнути «дозрівати, доспівати; [швидко йти О]»

іє. *stī˘gh-/stéigh-/stoigh- «іти, підніматися»;
споріднене з лит. steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися», лтс. stèigt «поспішати», дінд. stighnoti «піднімається», гр. στείχω «іду, піднімаюся», στοĩχος «ряд», гот. steigan «підніматися», ірл. tíagaim «крокую, іду» та більш віддаленим з іншим вокалізмом алб. shteg «шлях»;
псл. stignǫti, *stigti, пов’язані чергуванням голосних з формами *stьga «стежка», stьza «стезя»;
р. достига́ть «досягати», дости́чь, др. стижеть «дожене», п. ścignąć «догнати», ścigać «гнати», ч. stihnouti «наздогнати; застати», stíhati «переслідувати», слц. stihat’ «тс.», stihnút’ «мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно», болг. сти́гна «дожену, дійду, досягну», сти́га «достатньо», схв. сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути», сти̏ћи «тс.», сти̏зати «доганяти, встигати», стсл. постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

встига́ти
дости́глий
перести́глий
пости́гний «раптовий»
пости́жно «раптово»
пости́чи «догнати; встигнути; осягти»
присти́глий
спости́жний «досяжний»
сти́глий
сти́жити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shteg «шлях» албанська
сти́гна «дожену, дійду, досягну» болгарська
steigan «підніматися» готська
στείχω «іду, піднімаюся» грецька
στοĩχος «ряд» грецька
stighnoti «піднімається» давньоіндійська
стижеть «дожене» давньоруська
*stī˘gh- / stéigh- / stoigh- «іти, підніматися» індоєвропейська
tíagaim «крокую, іду» ірландська
stèigt «поспішати» латиська
steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися» литовська
ścignąć «догнати»«гнати» польська
ścigać «догнати»«гнати» польська
stignǫti праслов’янська
*stigti праслов’янська
*stьga «стежка» праслов’янська
stьza «стезя» праслов’янська
достига́ть «досягати» російська
дости́чь російська
сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути» сербохорватська
сти̏ћи «тс.» сербохорватська
сти̏зати «доганяти, встигати» сербохорватська
stihat' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» словацька
stihnút' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» словацька
постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним» старослов’янська
сти́га «достатньо» українська
stihnouti «наздогнати; застати»«переслідувати» чеська
stíhati «наздогнати; застати»«переслідувати» чеська

сти́гнути «робитися холодним, застигати; охолоджуючись, твердіти, згущуватися»

виводиться також від *stydnǫti (п. ст. stydnąć «стигнути») (Бузук ЗІФВ 7, 67; Соболевский РФВ 62, 234; Łoś Gr. p. I 193; Brückner 528; Mikl. EW 327);
пов’язується зі Стугна (назва притоки Дніпра), лит. stū́gti «стирчати, робитися жорстким», гр. στύγε (мн.) «льодяний холод», στυγέω «ненавиджу; боюся; викликаю страх», στύγος«ненависть, огида», στύξ (род. в. στῠγός) «страховище», Στύξ (назва річки), іє.*stū˘g- (Преобр. II 406–407; Mikl. EW 327; Frisk II 812–813; Hirt IF 12, 197; Torp 494; Zupitza GG 28);
загальноприйнятої етимології не має;
р. [сты́гнуть, сту́гнуть], бр. [сты́гнуць, сты́гці], п. stygnąć (починаючи з XVIII ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стигнути
ви́стигти
засти́глий
засти́гти
засти́чи
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сты́гнуць білоруська
сты́гці білоруська
στύγε «льодяний холод» (мн.) грецька
στυγέω «ненавиджу; боюся; викликаю страх» грецька
στύγος «ненависть, огида» грецька
Στύξ (назва річки) грецька
*stū˘g- індоєвропейська
stū́gti «стирчати, робитися жорстким» литовська
stydnąć польська
stygnąć (починаючи з XVIII ст.) польська
*stydnǫti (п. ст. stydnąć «стигнути»)(Бузук ЗІФВ 7, 67; Соболевский РФВ 62, 234; Łoś Gr. p. I 193; Brückner 528; Mikl. EW 327) праслов’янська
сты́гнуть російська
сту́гнуть російська
Стугна (назва притоки Дніпра) українська

стих «вірш; біблійний вислів»

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. στίχος «ряд; рядок; вірш» пов’язане з дієсловом στείχω «іду, входжу, підступаю, виходжу, піднімаюся», спорідненим з псл. stignǫti, *-stigti, укр. сти́гнути «дозрівати, спіти; [швидко йти]»;
р. болг. м. стих, бр. сціх (у Біблії), др. стихъ, схв. сти̏х, слн. stíh, стсл. стихъ «рядок; вірш»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сціх (у Біблії) білоруська
стих болгарська
στίχος «ряд; рядок; вірш» грецька
στείχω «іду, входжу, підступаю, виходжу, піднімаюся» грецька
стихъ давньоруська
стих македонська
stignǫti праслов’янська
*-stigti праслов’янська
стих російська
сти̏х сербохорватська
stíh словенська
стихъ «рядок; вірш» старослов’янська
сти́гнути «дозрівати, спіти; [швидко йти]» українська

када́стр «опис, зведення відомостей; (іст.) опис і оцінка нерухомого майна з метою оподаткування; у старому Римі -- список осіб, що підлягали оподаткуванню»

запозичення з французької мови;
фр. cadastre «опис і оцінка нерухомого майна; реєстр» походить від іт. catast(r)o (ст. catastico) «тс.», що через слат. cadastrum «тс.» зводиться до пізнього гр. κατάστιχον «реєстр» (початково «лінія над лінією»), утвореного з прийменника κατά «зверху вниз, з, на», спорідненого з хет. katta «тс.», дкімр. cant «з, разом з», дірл. cēt- «тс.», і іменника στίχος «лінія, ряд», повʼязаного з στείχω «іду», спорідненим з дінд. stighnōti «сходить, піднімається», псл. stignǫti «поспішати, прямувати», укр. сти́гнути, устига́ти;
р. бр. када́стр «опис», п. kadaster, kataster, ч. katastr, слц. kataster, болг. када́стър, м. катастар, схв. кàтастар, слн. katáster;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
када́стр «опис» білоруська
када́стър болгарська
κατάστιχον «реєстр» (початково «лінія над лінією») грецька
κατά «зверху вниз, з, на» грецька
στίχος «лінія, ряд» грецька
στείχω «іду» грецька
stighnōti «сходить, піднімається» давньоіндійська
cēt- «тс.» давньоірландська
cant «з, разом з» давньокімрська
catast(r)o «тс.» (ст. catastico) італійська
catastico (ст.) італійська
катастар македонська
kadaster польська
kataster польська
stignǫti «поспішати, прямувати» праслов’янська
када́стр «опис» російська
кàтастар сербохорватська
cadastrum «тс.» середньолатинська
kataster словацька
katáster словенська
сти́гнути українська
устига́ти українська
cadastre «опис і оцінка нерухомого майна; реєстр» французька
katta «тс.» хетська
katastr чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.