СОРОЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *sorky, зменш. *sorčica, *sorčьka;

загальноприйнятої етимології не має;

найімовірнішим є зв’язок з лит. šar̃kas «верхній одяг, одяг; сукняний каптан рибалок» і більш віддаленими švar̃kas «піджак, халат», лтс. svā̀rks «сюртук, піджак», де приголосний -v- пояснюється можливим впливом лит. švarùs «чистий, охайний, чепурний» (Fortunatov BB 3, 70–71; Trautmann 299; Mühl.–Endz. III 1144; Būga RR II 586; Torbiörnsson LM I 31, II 63);

менш переконливим є виведення від дісл. serkr «сорочка, каптан; штани», дангл. sierce (‹*sarkjôn) «тс.», що зіставляються з дінд. sraj «виток» (Vries AEW 471; Соболевский ЖМНП 1911, травень 165; AfSlPh 33, 480; Срезн. ІІІ 479; Fraenkel 964; Hirt PBrB 23, 336; Schrader Reallexikon I 494; Torp 435);

непереконливою є думка про запозичення германських форм із слов’янських мов (Mikl. EW 316; Шаровольский Сб. Флоринскому 30–31);

сумнівними є зіставлення псл. *sorka з гр. ἕρϰος «огорожа, тенета», лат. sarcīre «латати», sarcina «в’язка, поклажа» (Meringer IF 17, 157–158), зближення з алб. sharkё «білий вовняний каптан із червоними цяточками» і виведення від ар. šarqī «східний» (Steinhauser Sl. revija 3, 284–285);

р. соро́чка, бр. саро́чка, др. сорочиця, сорочька «спідня сорочка», слн. srájčica «сорочка», srájca, стсл. срачица, сракы «тс.»;

задовільної етимології не має;

виводиться (як запозичення) від гр. (τε)σσαράϰοντα «сорок» (Mikl. EW 316–317; Brückner 507; Jagić AfSlPh 31, 233; Murko WuS 2, 134–135), але при цьому не враховується рання зміна грецького слова в σαράντα (без -ϰο-);

пов’язується з др. *сорокъ «мішок», сорочька як мірою відповідної кількості шкурок (Rožniecki–Pedersen KZ 39, 369–370; Vasmer KZ 41, 155–156; Kiparsky GLG 100; Булаховский Ист. коммент. 1958, 270; Коваль 155);

допускається можливість запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk «сорок» з дисиміляцією k–k › s–k, – Фасмер–Трубачев ІІІ 723);

р. со́рок, бр. со́рак, др. сорокъ, п. ст. sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок» (з р.);