СНЕТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
сни́ток «атерина, Atherina L.» (іхт.)
остаточно не з’ясоване;
здебільшого висловлюються припущення про запозичення з північногерманських мов (шв. [stint] «дрібна марена», дат. [stint(e)] «риба, подібна до вугра», норв. [stinta] «вид невеликої промислової риби») або про видозмінене утворення на основі, можливо, споріднених із скандинавськими формами, снн. нн. stint «корюшка», свн. stinz(e), нвн. Stint «тс.» (Грот Фил. раз. ІІ 453; Рейф 856; Даль IV 245; Преобр. ІІ 347; Фасмер ІІІ 698; Mikl. EW 312) чи про походження через метатезу від фін. sintti «тс.» (Kalima 218);
усі ці припущення є непевними з фонетичних міркувань (вихідною мала б бути гіпотетична форма з початковим *sn-);
потребує також додаткової аргументації припущення Фасмера (ІІІ 698) про запозичення з якоїсь скандинавської мови у давньоруську гіпотетичної форми *стuтъ з наступною видозміною у форму *снuтъ внаслідок дисиміляції (t–t›n–t) подібно до др. Къснятинъ, видозміненого зі стсл. Конъстантинъ, Костантинъ;
неприйнятним видається припущення про вплив групи слів р. снѣдь, снѣдать (Преобр. ІІ 347), др. *сънѣдь (Смирнов РФВ 14, 179);
викликає сумнів пов’язання (Leder 44) з псл. snětь «cажка зернова» за ознакою темного кольору, якого набуває корюшка, коли її підсушують у спеціальних печах;
р. [снето́к] «атерина; корюшка, Osmerus eperlanus eperlanus morpha spirinchus», [снито́к] «корюшка», [снято́к] «тс.», ст. снѣтъ (1626), бр. снято́к, [стынка], п. stynka, [stinka, stynt, sztynka] «тс.», схв. снетац «тюлька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
синітка
«тс.»
сні́дка
«тюлька»
сні́ток
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
снято́к | білоруська |
Къснятинъ | давньоруська |
*сънѣдь | давньоруська |
stint «корюшка» | нижньонімецька |
Stint «тс.» | нововерхньонімецька |
stinta «вид невеликої промислової риби» | норвезька |
stynka | польська |
snětь «cажка зернова» | праслов’янська |
снѣдь | російська |
снето́к «атерина; корюшка, Osmerus eperlanus eperlanus morpha spirinchus» | російська |
снетац «тюлька» | сербохорватська |
stinz(e) | середньоверхньнімецька |
stint «корюшка» | середньонижньонімецька |
Конъстантинъ | старослов’янська |
снито́к «корюшка» | українська |
снято́к «тс.» | українська |
стынка | українська |
stinka «тс.» | українська |
stynt «тс.» | українська |
sztynka «тс.» | українська |
sintti «тс.» | фінська |
stint(e) «риба, подібна до вугра» | ? |
*стuтъ (t--t›n--t) | ? |
*снuтъ (t--t›n--t) | ? |
Костантинъ | ? |
снѣдать | ? |
снѣтъ (1626) | ? |
сніт «колода, обрубок, оцупок»
псл. snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»);
споріднене з гот. sneiþan «різати, збирати урожай», дісл. snīða (sneið) «тс.», sneið «відрізаний кусок; причіпка», дангл. snīðan «різати; рубати, ударяти», днн. snīthan «різати», гол. snijden, двн. snīdan, нвн. schneiden «тс.»;
виведення від нвн. Schnitt «розріз, шматок» (Шелудько 46) помилкове;
бр. [сніт] «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек», [снет] «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика», [снёт, снето́к, снётка, сне́ціна, сніці́на, снято́к] «тс.», п. śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті», [śniad] «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві», ч. snět’ «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]», [snět] «тс.; стовбур дерева; корпус тіла», [snítka] «трухляве дерево; трухлява колода», [snítek] «тс.», слц. [snet’] «гілка» [snet] «тс.», [snietka] «тонка гілка», нл. *snět «пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снєдь
«накривка очка дуплянки -- вулика з видовбаної колоди»
снєт
снєть
«тс.»
снить
сні́та
«тс.»
снітува́ти
«рубати ліс»
снот
«дошка, яка закриває великий боковий отвір і кришку дуплянки; кришка великого бокового отвору дуплянки»
цніт
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сніт «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек» | білоруська |
snijden | голландська |
sneiþan «різати, збирати урожай» | готська |
snīðan «різати; рубати, ударяти» | давньоанглійська |
snīdan | давньоверхньонімецька |
snīða «тс.» (sneið) | давньоісландська |
snīthan «різати» | давньонижньонімецька |
*snět «пень» | нижньолужицька |
schneiden «тс.» | нововерхньонімецька |
Schnitt «розріз, шматок» | нововерхньонімецька |
śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті» | польська |
snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане») | праслов’янська |
snet' «гілка»«тс.» | словацька |
снет «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика» | українська |
снёт | українська |
снето́к | українська |
снётка | українська |
сне́ціна | українська |
сніці́на | українська |
снято́к «тс.» | українська |
śniad «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві» | українська |
snět «тс.; стовбур дерева; корпус тіла» | українська |
snítka «трухляве дерево; трухлява колода» | українська |
snítek «тс.» | українська |
snietka «тонка гілка» | українська |
snět' «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]» | чеська |
sneið «відрізаний кусок; причіпка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України