СМОК — ЕТИМОЛОГІЯ

смок «насос, помпа; [пожежна труба заливна Бі]» (заст.)

пізнє псл. [smokъ] «те, чим висмоктується або всмоктується рідина», пов’язане з [smoktati] «смоктати», звуконаслідувальне утворення
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́смок «присисання»
смо́кавка «труба»
смокови́к «тс.»
смокови́на «торф’яна земля, що вбирає воду»
смокто́вина «поле в низині біля річки»
смокува́ти «помпувати»
смокува́ч «пожежник коло помпи»
смочі́ль «помпа»
смочо́к «сифон»
цмок «(заст.) насос; [усмоктувальна помпа, лівер Нед; пожежна труба Нед; веселка (за повір’ям, витягує з морів, рік і озер воду, необхідну для дощу)]»
цмокови́к «насос»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smokъ «те, чим висмоктується або всмоктується рідина» праслов’янська
smoktati «смоктати» ?

смок «дракон Нед; змій-велетень (семиголовий), гідра, удав Бі; вид ящірки Пі»

етимологія остаточно не з’ясована
здебільшого реконструюється псл. *smъkъ, пов’язане з smykati «ковзати, повзти», ч. smókati se «тягтися, волочитися, сунутися», р. смы́каться, (пре)смыка́ться, стсл. смыкати сѧ, смоучати «повзти», що не пояснює пізніший вокалізм о в західнослов’янських мовах
форми з початковим z могли виникнути під впливом zmija «змія»
пропонується також (Brückner 503–504) зближення сл. smokъ «вуж; змія» з п. smoktać «смоктати»
іноді smokъ тлумачиться як результат видозміни *snok-, запозиченого з германських мов (пор. дангл. snaca «змія», англ. snake «тс.» – Słuszkiewicz JP 38, 211–212)
неприйнятне зіставлення слов’янських форм з лит. smãkas «дракон» (Mikl. EW 311), яке саме є, очевидно, запозиченням із слов’янських мов
Фонетичні та словотвірні варіанти

сми́чіль «семирічна гадюка»
смочі́ль «дракон»
цмок «великий змій; дракон; гідра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smãkas «дракон» литовська
smoktać «смоктати» польська
*smъkъ праслов’янська
смы́каться російська
smokъ «вуж; змія» слов’янські
смыкати сѧ старослов’янська
smókati se «тягтися, волочитися, сунутися» чеська
smykati «ковзати, повзти» ?
(пре)смыка́ться ?
смоучати «повзти» ?
zmija «змія» ?
*snok- ?

смочи́дерев (бот.)(у сполученні с. дракове́ць «драцена, драконове дерево, Dracaena draco L.» Нед)

запозичення з польської мови
п. smoczydrzew «тс.» утворене з прикметника smoczy «драконовий», похідного від smok «дракон», якому відповідає укр. [смок] «тс.», та іменника drzewо «дерево»
назва зумовлена подібністю властивості до згортання червоного соку стебла драцени з тим, як, за грецькими міфами, у смолу зсідається кров дракона
як семантичні і словотвірні паралелі пор. інші назви драцени: драко́нове де́рево, р. драце́на драко́новая, п. smokowe drzewo, smocze drzewo, smokiew, smokowiec, схв. дракоња крв, змаjева крв, змаjевац, нім. Blutbaum (букв. «криваве дерево»), Drachenbaum (букв. «драконове дерево»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Blutbaum (букв. «криваве дерево») німецька
smoczydrzew «тс.» польська
smokowe польська
драце́на драко́новая російська
дракоња крв сербохорватська
смок «тс.» українська
smoczy «драконовий» ?
smok «дракон» ?
drzewо «дерево» ?
інші ?
smokiew ?
smokowiec ?
змаjева крв ?
змаjевац ?
Drachenbaum (букв. «драконове дерево») ?

цмок «насос»

утворене від цмокта́ти за зразком інших віддієслівних іменників з нульовою флексією
може також розглядатися як видозміна іменника смок «насос, помпа»
Фонетичні та словотвірні варіанти

цмокови́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цмокта́ти ?
смок «насос, помпа» ?


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України