СЕКТА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. seсta «учення, напрям, школа» пов’язане із sequor «іду слідом»;

виведення від лат. secāre «різати» (Фасмер III 593; Holub–Lyer 433) необґрунтоване;

р. бр. болг. м. се́кта, п. ч. слц. вл. sekta, схв. се̏кта, слн. sékta;

запозичено з німецької мови, можливо, через польську;

н. Sekt «тс.» походить від фр. (vin) sec «сухе вино», що зводиться до іт. (vino) secco «тс.» (тобто вино із сушених плодів), у якому secco «сухий» походить від лат. seccus «тс.», спорідненого з ав. hiku- «тс.», лит. seklùs «мілкий, неглибокий», гр. ἰσχνός «сухий, зморщений», далі з псл. suxъ (‹*sous-), укр. сухи́й;

п. ч. слц. вл. sekt, схв. се̏кт, слн. sékt «тс.»;

очевидно, пов’язане із се́кція, лат. sectus «відрізаний»;

шляхи запозичення чи спосіб утворення неясні;