СВЯЩЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

свяще́нний

запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. свѧщеныи / свѧщеньныи є прикметником від дієслова свѧтити «святити», який відповідає укр. свяче́ний;
р. свяще́нный, бр. свяшчýнны, болг. свеще́н, м. свештен;
Фонетичні та словотвірні варіанти

освяща́ти
посвяща́ти
преосвяще́нний
преосвяще́нство
свяще́ник
свяще́нство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свяшчэ́нны білоруська
свеще́н болгарська
свештен македонська
свяще́нный російська
свѧщеныи / свѧщеньныи «святити» старослов’янська
свѧтити старослов’янська
свяче́ний українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.