РЕШІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ре́шето́ «вид сита з крупною сіткою; тамбурин»
псл. rešeto;
не зовсім ясне;
зіставляється з схв. рехав «рідкий», [реха] «рідка вовна», яке, в свою чергу, пов’язується з псл. rědъkъ «рідкий»;
менш переконливі припущення про зв’язок з псл. rěšiti «зв’язувати», укр. ріши́ти (Потебня ЖСт 1891, 3, 123; Младенов 560) або про спорідненість з лит. règzti «плести», rKkstis «мішок для сіна», лтс. rekšis «решето», лат. restis «вірьовка, канат» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181; Machek ESJČ 530; LF 55, 148; Matzenauer LF 16, 183);
р. решето́, бр. рэ́шата, др. решето, рѐшето, п. rzeszoto, ч. řešeto, слц. rešeto, вл. rješo, род. в. rješeća, полаб. rіsetĕ, болг. реше́то, схв. решѐто, м. решето, слн. rešHto;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрешети́ти
«покрити решіткою»
підреші́тка
«густе решето»
підреші́ток
«тс.»
решета́рити
«виготовляти решета»
решетарува́ти
«тс.»
решети́нець
«вугор, фіна, личинка солітера»
решети́ти
«пробивати дірки; латувати»
решети́ще
«обід решета»
решетничи́стий
«уражений крупкою; вугруватий»
решетува́ти
«просіювати через решето»
решету́ха
решетча́тий
«решітчастий»
решетчи́на
решетюки́
«їжа зі шматочків відвареного тіста, віддушеного на решеті»
решітка
«тс.»
реші́тка
«предмет з перехрещених прутів; частина топки; народний музичний інструмент»
решітки́
«вид шиття»
реші́тник
«той, хто виготовляє решета; той, хто продає решета; (заст.) той, хто грає на решітці»
решітце́
«зменш. від решето; [частина токарного верстата]»
реші́тчастий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́шата | білоруська |
| реше́то | болгарська |
| rješo | верхньолужицька |
| rješeća | верхньолужицька |
| решето | давньоруська |
| рѐшето | давньоруська |
| restis «вірьовка, канат» | латинська |
| rekšis «решето» | латиська |
| règzti «плести» | литовська |
| rẽkstis «мішок для сіна» | литовська |
| решето | македонська |
| rіsetĕ | полабська |
| rzeszoto | польська |
| rešeto | праслов’янська |
| rědъkъ «рідкий» | праслов’янська |
| rěšiti «зв’язувати» | праслов’янська |
| решето́ | російська |
| рȅхав «рідкий» | сербохорватська |
| рȅха «рідка вовна» | сербохорватська |
| решѐто | сербохорватська |
| rešeto | словацька |
| rešêto | словенська |
| ріши́ти | українська |
| řešeto | чеська |
| rješeća | ? |
зреші́ти «струхлявіти»
неясне;
можливо, походить від тієї самої основи, що й ре́шето́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зреші́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ре́шето́ | ? |
решетня́к «моховик зелений, Boletus (Xerocomus) subtomentosus L.» (бот.)
назви гриба могли бути зумовлені наявністю у нього пористої шапинки, яка нагадує решето (пор. інші назви цього гриба [сітник], р. [си́тник, си́то́вик, ситу́ха]);
похідні утворення від ре́шето́;
р. [решетка] «моховик зелений», [решетник] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підрешітка
«тс.»
решетник
решетюки́
«жовтуваті, подібні до маслюків гриби»
реші́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| решетник «тс.» | праслов’янська |
| си́тник | російська |
| си́то́вик | російська |
| ситу́ха | російська |
| решетка «моховик зелений» | російська |
| сітник | українська |
| ре́шето́ | українська |
решітка «зірочки жовті, Gagea lutea L.» (бот.)
пор. р. [реше́тница] «річчія, Riccia L.», п. ст. rzeszecina «жостір, Rhamnus L.», ч. rešetlak, слц. rešetlіak, нл. rjašeśiń, ст. rjеšeśin «тс.», пов’язувані з псл. rešetо «решето» (Schuster-Šewc 1221) або пояснювані як видозмінені запозичення з якогось східного джерела (Machek Jm. rostl. 145);
характер зв’язку неясний;
назви, очевидно, в якийсь спосіб пов’язані з ре́шето́, реші́тка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
решітки
«зірочки лучні, Gagea pratensis (Pers.) Roem. et Schult. Mak; шафран банатський, Сrocus banaticus Gay.»
решіткова́ня
«флокс, Phlox L.»
решітни́к гадинець
«вероніка дібровна, Veronica chamedrys L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rjašeśiń | нижньолужицька |
| rjеšeśin «тс.» | нижньолужицька |
| rzeszecina «жостір, Rhamnus L.» | польська |
| rešetо «решето» | праслов’янська |
| реше́тница «річчія, Riccia L.» | російська |
| rešetlіak | словацька |
| ре́шето́ | українська |
| реші́тка | українська |
| rešetlak | чеська |
ре́шка «бік монети із зазначенням її вартості»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ре́шка «тс.; [решето]» не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з решето́;
припускається зв’язок з ре́зать «різати» (SW V 520);
бр. рэ́шка, п. reszka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́шка | білоруська |
| reszka | польська |
| ре́шка «тс.; [решето]» | російська |
| решето́ | російська |
| ре́зать «різати» | російська |
ря́са «бахрома Нед; торочки О; колос проса, вівса; волоть, мітелка у рослин, віночок»
мало вмотивовані зіставлення з решето́ (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181), р. [ремье] «лахміття» (Jokl AfSlPh 28, 10), з дінд. raśanā́ «шматок; пояс», raś-nā «тс.» (Младенов 560; Skok III 131; Schuster-Šewc 1220–1221), raś-mi-ḥ «мотузка» (Mikl. EW 276–277) або з нвн. Rispe «мітелка» (Горяев 308);
розглядалося також як похідне від псл. *ręp-sati, спорідненого з нвн. [rampfen] «дерти, смикати, скубти» (Machek ESJČ 529);
найімовірніший зв’язок з rędъ «ряд» (*ręd-sā) (Фасмер III 539; Преобр. II 242; Горяев Доп. I 32);
загальновизнаної етимології не має;
псл. ręsa «щось пишне, густе»;
р. [ряса] «ряд, низка; нитка намиста», [ря́ска] «тс.», бр. [ра́са] «паросток; остюк», [ря́ссе] «лахміття, подраний одяг», [ря́сище] «тс.», др. ряса «бахрома», рясьно «вія», рясьнъ «бахрома, прикраса», п. rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса», rzęsny «рясний», ч. řasa «фалда; вія», слц. riasa «фалда; колос; сережка», riasnatý «рясний», вл. rjas «вія», болг. реса́ «мітелка; сережка; бахрома», м. реса (бот.) «вусик», реси «бахрома; (бот.) сережки», схв. ре́са (бот.) «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)», мн. ресе «бахрома», слн. résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрясни́ти
«густо вкрити»
па́рісний
«рясний»
(про дощ)
рє́зка
«тс.»
рє́ска
«мітелка Нед; колос вівса; волоть; бахрома (?) О»
рися́нка
«кукурудза»
рі́са
«тс.»
ріси́ти
рісни́й
рісницева́тий
«віястий»
рісни́ця
«вія»
ріснота́
рісова́тий
«тс.»
рісота́
рісува́ти
«тс.»
ря́зка
«цвіт кукурудзи»
ря́са́
«складка, фалда»
ряси́ти
«робити складки; гаптувати золотом»
ряси́ця
ря́ска
«сережка на дереві; колос проса, вівса, мітелка»
рясни́й
рясни́стий
рясниця
«тс.»
рясни́ця
рясні́ти
рясні́шати
рясно́та́
рясо́та́
рясува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́са «паросток; остюк» | білоруська |
| ря́ссе «лахміття, подраний одяг» | білоруська |
| реса́ «мітелка; сережка; бахрома» | болгарська |
| rjas «вія» | верхньолужицька |
| raśanā́ «шматок; пояс» | давньоіндійська |
| raś-nā «тс.» | давньоіндійська |
| raś-mi-ḥ «мотузка» | давньоіндійська |
| ряса «бахрома» | давньоруська |
| рясьно «вія» | давньоруська |
| рясьнъ «бахрома, прикраса» | давньоруська |
| реса «вусик» (бот.) | македонська |
| реси «бахрома; (бот.) сережки» | македонська |
| Rispe «мітелка» | нововерхньонімецька |
| rampfen «дерти, смикати, скубти» | нововерхньонімецька |
| rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
| rzęsny «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
| *ręp-sati | праслов’янська |
| rędъ «ряд» (*ręd-sā) | праслов’янська |
| *ręd-sā | праслов’янська |
| ręsa «щось пишне, густе» | праслов’янська |
| ря́ска «тс.» | праслов’янська |
| ремье «лахміття» | російська |
| ряса «ряд, низка; нитка намиста» | російська |
| ре́са «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)» (бот.) | сербохорватська |
| ресе «бахрома» | сербохорватська |
| riasa «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
| riasnatý «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
| résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)» | словенська |
| решето́ | українська |
| ря́сище «тс.» | українська |
| řasa «фалда; вія» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України