ПУРХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до по́рхати, пу́рхати;

вважається також (Machek ESJČ 483) пов’язаним з давнім коренем іє. *pers- «утікати», наявним у хет. pars- «тс.»;

р. [пы́ркнуть] «злетіти», бр. пы́рхаць «пурхати», п. pierzchnąć «пурхнути; утекти», ч. prchati «утікати; звітрюватися, випаровуватися», слц. pŕchat’ «тс.», вл. pjerchać «пурхати», pjerchnyć, нл. pjerchaś, болг. пъ́рхам «тс.», схв. пр́хнути «пурхнути, полетіти»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до по́рхати (пор. р. порх);

на думку Шахматова (ИОРЯС 7/2, 336), ур замість ор виникло на місці давнього *^ъr̥ перед складом з у;

п. [purchać] «пурхати» (з укр.?);

неясне;

можливо, споріднене з п. parszywy (звідки й укр. парши́вий);

у такому разі ур з’явилось незакономірно на місці псл. *^ъr̥, як у пу́рхати (пор.);