ПОЛОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

поло́ви́й «кольору спілого жита, пшениці і т. ін.; блідо-жовтий; світло-рудий (про масть тварин)»

псл. *polvъ «тс.; буланий; бляклий, блідий»;
споріднене з лит. pal˜vas «буланий, світло-жовтий», двн. falo «бляклий, блідий; зі світлим волоссям», днн. falu «бляклий, блідий», дангл. fealu «тс.; жовтий, буланий», дісл. fǫlr «тс.», лат. pallidus «блідий», palleo «блідну; стаю блідо-зеленим, жовтуватим», гр. πολιός «сірий», πελιτνός «тс.», πελιός «безбарвний, блідий, темно-сірий, чорно-голубий», вірм. ali-k’ «біле, чисте волосся», дінд. pallitáḥ «сірий, сивий; старець», palitám «сиве волосся», pāṇḍuḥ «жовтуватий»;
іє. *pel- (*pol-) «сивий, сірий; бляклий, блідий; темнуватий, строкатий»;
р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий», полово́й «тс.», бр. палавы́ «половий (про масть тварин); буланий (про коня); світло-бурий (про корову)», др. половъ «світло-жовтий, бляклий», половыи «достиглий», п. [połowy] «білявий, бляклий; половий, світло-жовтий, світло-рудий (про масть тварин)» (з укр.), п. вл. нл. płowy «тс.», ч. слц. plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)», болг. [плав] «синій; з русим волоссям, синьоокий, блондин; світлого кольору», м. [плав] «синій (про очі)», схв. пла̑в «синій, голубий; світлий, блідо-жовтий; зі світлим волоссям», слн. plàv «голубий», стсл. плавъ «блідо-жовтий, світло-русий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заполові́ти «почати половіти»
полевий «тс.»
полови́стий «тс.» (про волів)
полові́ти «достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито); виділятися, відливати жовтим кольором»
поло́вка «булана корова Нед, жовтий віл О»
половка́стий «бляклий, блідий»
по́ловко «буланий віл»
полову́ня «булана корова»
полову́ха
полову́ша
половчик «вид невеликого птаха полового кольору» (орн.)
полу́ня «тс.»
сполові́ти «зблякнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палавы́ «половий (про масть тварин); буланий (про коня); світло-бурий (про корову)» білоруська
плав «синій; з русим волоссям, синьоокий, блондин; світлого кольору» болгарська
płowy «тс.» верхньолужицька
ali-k' «біле, чисте волосся» вірменська
πολιός «сірий» грецька
πελιτνός «тс.» грецька
πελιός «безбарвний, блідий, темно-сірий, чорно-голубий» грецька
fealu «тс.; жовтий, буланий» давньоанглійська
falo «бляклий, блідий; зі світлим волоссям» давньоверхньонімецька
pallitáḥ «сірий, сивий; старець» давньоіндійська
palitám «сиве волосся» давньоіндійська
pāṇḍuḥ «жовтуватий» давньоіндійська
fǫlr «тс.» давньоісландська
falu «бляклий, блідий» давньонижньонімецька
половъ «світло-жовтий, бляклий» давньоруська
половыи «достиглий» давньоруська
*pel- «сивий, сірий; бляклий, блідий; темнуватий, строкатий» (*pol-) індоєвропейська
pallidus «блідий» латинська
palleo «блідну; стаю блідо-зеленим, жовтуватим» латинська
pal˜vas «буланий, світло-жовтий» литовська
плав «синій (про очі)» македонська
płowy «тс.» нижньолужицька
połowy «білявий, бляклий; половий, світло-жовтий, світло-рудий (про масть тварин)» (з укр.) польська
płowy «тс.» польська
*polvъ «тс.; буланий; бляклий, блідий» праслов’янська
поло́вый «світло-жовтий, бляклий» російська
полово́й «тс.» російська
пла̑в «синій, голубий; світлий, блідо-жовтий; зі світлим волоссям» сербохорватська
plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)» словацька
plàv «голубий» словенська
плавъ «блідо-жовтий, світло-русий» старослов’янська
plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)» чеська


па́левий «блідо-жовтий з рожевим відтінком»

запозичення з французької мови;
фр. pâle «блідий» походить від лат. pallidus «тс.», спорідненого з дінд. palitáḥ «старий, сивий», гр. πελιός «безбарвний, блідий, сіро-блакитний», πολιός «сивий», дісл. fǫlr «блідий», дангл. fealo, двн. falo, лит. pálšas «тс.», pal˜vas «блiдо-жовтий», псл. *polvъ «сірий, сивий», укр. полови́й;
менш переконливе пов’язання (Горяев 246; Matzenauer LF 12, 187) з фр. paillé «палевий, солом’яного кольору», утвореним від paillе «солома», похідного від лат. palеа «полова, висівки»;
р. па́левый, бр. па́левы, п. paliowy;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́левы білоруська
πελιός «безбарвний, блідий, сіро-блакитний» грецька
πολιός «сивий» грецька
fealo давньоанглійська
falo давньоверхньонімецька
palitáḥ «старий, сивий» давньоіндійська
fǫlr «блідий» давньоісландська
pallidus «тс.» латинська
palеа «полова, висівки» латинська
pálšas «тс.» литовська
pal˜ẽvas «блiдо-жовтий» литовська
paliowy польська
*polvъ «сірий, сивий» праслов’янська
па́левый російська
полови́й українська
pâle «блідий» французька
paillé «палевий, солом’яного кольору» французька
paillе «солома» французька

парумбеля «сорт сливи або терну, Prunus insititia L.» (бот.)

запозичення з румунської або молдавської мови;
рум. porumbár «терен», porumbél, молд. порумбре́л «тс.», porúmbă «ягода терну» пов’язані, можливо, з лат. palumbīnus «сизий, сірувато-блакитний», palumbēs «сизий (дикий) голуб», спорідненими з лит. pal˜vas «половий», псл. *polvъ, укр. полови́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

парумбрелє «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
palumbīnus «сизий, сірувато-блакитний» латинська
palumbēs «сизий (дикий) голуб» латинська
pal˜vas «половий» литовська
порумбре́л «тс.» молдавська
porúmbă «ягода терну» молдавська
*polvъ праслов’янська
porumbár «терен» румунська
porumbél румунська
полови́й українська

плаву́ха «полова корова»

видозмінене запозичення зі словацької або чеської мови;
слц. [plavuša, plavul’ka, plavočka, plavka], ч. plavka «тс.» є похідними від ч. слц. plavý «світло-жовтий, світло-рудий, буланий, половий», якому відповідає укр. поло́ви́й;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
plavuša словацька
plavul'ka словацька
plavočka словацька
plavka словацька
plavý «світло-жовтий, світло-рудий, буланий, половий» словацька
поло́ви́й українська
plavka «тс.» чеська
plavý «світло-жовтий, світло-рудий, буланий, половий» чеська

плова́я «світло-жовта корова»

запозичення з польської мови;
п. [płowula] «корова світло-жовтої масті», [płowucha, płowysza] «тс.», [płowysz] «віл світло-жовтої масті» утворені від płowy «половий, світло-рудий, світло-жовтий (про масть тварин)», що, як і вл. нл. płowy «світло-жовтий, половий», споріднене з укр. поло́ви́й «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пловаи́ста (у сполученні п. корова «тс.»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
płowy «світло-жовтий, половий» верхньолужицька
płowy «світло-жовтий, половий» нижньолужицька
płowula «корова світло-жовтої масті» польська
płowucha «тс.» польська
płowysza «тс.» польська
płowysz «віл світло-жовтої масті» польська
płowy «половий, світло-рудий, світло-жовтий (про масть тварин)» польська
поло́ви́й «тс.» українська

полове́ць «терміт, Termes» (ент.)

неясне;
можливо, похідне від поло́ви́й «блідо-жовтий; (про масть тварин) світло-рудий», як назва, зумовлена забарвленням терміта (Urania Tierr. Insekten 117–124);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
поло́ви́й «блідо-жовтий; (про масть тварин) світло-рудий» українська

полови́к «різновид яструба; звичайний боривітер, Falco tinnunculus L. Нед; шуліка Ле» (орн.)

очевидно, похідне утворення від поло́ви́й «блідо-жовтий; (про масть тварин) світло-рудий»;
назва зумовлена іржасто-рудим забарвленням спини і крил боривітра або світло-рудим забарвленням низу яструба;
пор. інші семантично подібні назви цих птахів: р. [кра́сный со́кол], н. Rotfalke «тс.» (Воїнств.–Кіст. 165, 170; Птицы СССР 134–135, 167);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Rotfalke «тс.» німецька
поло́ви́й «блідо-жовтий; (про масть тварин) світло-рудий» українська

поло́ва «відходи (насіннєві плівки, лушпиння) від обмолоту й очищення зерна хлібних злаків, льону»

псл. *pelva «полова, солома», пов’язане з *pelvelъ «бур’ян», *pelti «полоти»;
споріднене з прус. pelwo «полова», лит. ст. pẽlūs, лтс. pęlus, pęlаvas, лат. palea, дінд. pаlā́vāḥ (мн.) «тс.»;
р. [поло́ва́] «полова», бр. пало́ва «тс.», др. полова «солома», п. plewa «полова», [plowa], ч. слц. pleva, plevy (мн.), вл. pluwa, pluwy (мн.), нл. plowa, plowy (мн.), полаб. plåvoi (мн.) «тс.», болг. пля́ва «солома», м. плева «полова», схв. пле̏ва, слн. pléva, стсл. плѣва «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеле́вник
пели́вня «тс.»
полі́вни́к «половник (Ме); курінь під льохом Мо»
полова́стий «з половою»
полове́нь «сарай для полови Чаб; приміщення для зберігання вуликів з бджолами в зимовий час»
поло́ви́ця «тс.»
поло́вник «місце, куди зсипають полову; [вид хліва для полови; хлів, де зимою перебувають вівці й телята (у Галичині)]»
поло́вня «половник»
поло́в'яний «виготовлений з полови»
полов'я́ник «місце, куди зсипають полову»
поло́мни́к
полу́ник
споло́віти «очистити (збіжжя) промиванням»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пало́ва «тс.» білоруська
пля́ва «солома» болгарська
pluwa (мн.) верхньолужицька
pluwy (мн.) верхньолужицька
pаlā́vāḥ «тс.» (мн.) давньоіндійська
полова «солома» давньоруська
palea латинська
pęlus латиська
pęlаvas латиська
плева «полова» македонська
plowa (мн.) нижньолужицька
plowy (мн.) нижньолужицька
plåvoi «тс.» (мн.) полабська
plewa «полова» польська
*pelva «полова, солома» праслов’янська
*pelvelъ «бур’ян» праслов’янська
*pelti «полоти» праслов’янська
pelwo «полова» прусська
поло́ва́ «полова» російська
пле̏ва сербохорватська
pleva (мн.) словацька
plevy (мн.) словацька
pléva словенська
плѣва «тс.» старослов’янська
plowa українська
pleva (мн.) чеська
plevy (мн.) чеська

пала́ти «очищати зерно від лузги та інших легких домішок, підтрушуючи його в решеті чи коритці»

псл. pаlati, *pоlti «трясти, трусити (про процес віяння); очищати від полови», пов’язане з *pelva «полова», *pelti «полоти», укр. поло́ва, поло́ти;
споріднене з лит. pìlti, pilú «лити, сипати», гр. πάλλω «розмахую, струшую»;
за іншим припущенням (Преобр. ІІ 90–91), може бути похідним утворенням від якоїсь неза-свідченої назви посудини для зерна, спорідненої з гр. πέλλα, πέλλη «дійниця», лат. pélvis «цебер, тазок», дінд. pālavī «вид посудини», palyam «мішок для зерна», pallaḥ «велика посудина для зерна», що зводяться, очевидно, до іє. *pel- «наповнювати»;
р. [пала́ть] «провіювати зерно», [пола́ть], бр. пала́ць «тс.», п. pałać «очищати зерно від полови», оpałać «тс.», ч. pálati «коливати; трясти, чистити», слц. opálka «корзинка», вл. płóć «віяти», нл. hopаłka «віялка», слн. pláti «колихати; віяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опала́ти «злегка прим’яти, підкидаючи в посудині» (варену картоплю)
опала́чка «посудина, в якій очищають зерно від лузги»
опа́лини «лузга, сміття, що відділяються від зерна, коли його очищають»
опа́лка «корзина; посудина, в якій очищають зерно від лузги»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пала́ць «тс.» білоруська
płóć «віяти» верхньолужицька
πάλλω «розмахую, струшую» грецька
πέλλα грецька
πέλλη «дійниця» грецька
pālavī «вид посудини» давньоіндійська
palyam «мішок для зерна» давньоіндійська
pallaḥ «велика посудина для зерна» давньоіндійська
*pel- «наповнювати» індоєвропейська
pélvis «цебер, тазок» латинська
pìlti литовська
pilú «лити, сипати» литовська
hopаłka «віялка» нижньолужицька
pałać «очищати зерно від полови» польська
оpałać «тс.» польська
pаlati праслов’янська
*pоlti «трясти, трусити (про процес віяння); очищати від полови» праслов’янська
*pelva «полова» праслов’янська
*pelti «полоти» праслов’янська
пала́ть «провіювати зерно» російська
пола́ть російська
opálka «корзинка» словацька
pláti «колихати; віяти» словенська
поло́ва українська
поло́ти українська
pálati «коливати; трясти, чистити» чеська

пахіто́са «тонка цигарка з тютюну, загорнутого в кукурудзяне листя» (заст.)

запозичення з іспанської мови;
ісп. pajitos є формою називного відмінка множини від pajita «соломинка; пахітоса», що походить від paja «солома», яке разом з фр. paille «тс.» зводиться до лат. palea «полова; висівки», генетично пов’язаного з лит. pelaĩ «полова», укр. поло́ва;
р. пахито́са, пахито́с, п. pachitos «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пахіто́ска «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pajita «соломинка; пахітоса» іспанська
paja «солома» іспанська
palea «полова; висівки» латинська
pelaĩ «полова» литовська
pachitos «тс.» польська
пахито́са російська
пахито́с російська
поло́ва українська
paille «тс.» французька

плеве́л «костянець зонтичний, Holosteum umbellatum L. Mak; італійський райграс, Lolium multiflorum Lam. (Lolium italicum A. Br) Mak; англійський райграс, Lolium perenne L.; пажитниця п’янка, Lоlium temulentum L. Нед» (бот.)

запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. плѣвелъ «тс.» відповідає др. половелъ «тс.», укр. поло́ва;
пор. ч. plevel «костянець», вл. plěwjel «тс.», схв. пле́вељ «пажитниця розсунута, Lolium remotum»;
р. пле́вел «пажитниця, Lolium L.», пле́велы «бур’ян», бр. [пле́вы] «пусті колоски», др. плѣвелъ «бур’ян»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пле́вели «бур’ян»
плеве́льниця «перій, Agropyrum repens (L.) P. B. (Triticum repens)» (пері́йка)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пле́вы «пусті колоски» білоруська
plěwjel «тс.» верхньолужицька
половелъ «тс.» давньоруська
плѣвелъ «бур’ян» давньоруська
пле́вел «пажитниця, Lolium L.» російська
пле́велы «бур’ян» російська
пле́вељ «пажитниця розсунута, Lolium remotum» сербохорватська
плѣвелъ «тс.» старослов’янська
поло́ва українська
плѣвелъ «тс.» церковнослов’янська
plevel «костянець» чеська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.