ПОЖЕЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

жегти́ «палити, пекти» (жегу́)] Ж [жегчи

споріднене з лит. dègti «горіти; палити, випалювати», лтс. degt «тс.», дінд. dáhati «палить, спалює», ав. dažaiti «спалює; згоряє», брет. devi «спалювати», алб. djek «тс.», гр. τέφρα «попіл, порох», лат. favilla «розпечений попіл, сажа», сірл. daig «вогонь»;
іє. *dheguh- «палити»;
початкове ж ( ‹g) замість д (d) остаточно не з’ясоване;
р. жечь, жгу, др. жечи, п. ст. żec, ч. žíci, ст. žéci, слц. žíhať, вл. žec, болг. жежа́, м. жеже, схв. жèħи, слн. žgáti, стсл. жеѱи, жегѫ– псл. žegǫ, *žьgǫ, *žegti ‹*gegti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вйжга «золото або срібло, здобуте випалюванням; [випалене місце Ж]»
вижига́ти «випалювати»
жгу́чка «жалка кропива, Urtica urens L.» (бот.)
жегови́ця «хвороба, гарячка»
же́жко «гаряче»
жерло́ «розпечене залізо»
жечи «тс.»
жи́гавка «жалка кропива»
жи́гайло «підбурювач»
жи́га́лка «вид мухи; [комаха,що жалить; жалка кропива]»
жига́ло «залізний прут для пропалювання отворів»
жига́н
жига́ти «обпікати; жалити, кусати»
жигилі́й «запальна людина»
жигки́й «гарячий»
жигува́тий «гострий на язик»
жигуне́ць «скипидар»
жигу́чка «кропива»
жи́жа «вогонь; гаряче» (дит.)
жи́жель «головешка»
жи́жка «кропива»
жижки́й «пекучий»
жижко́ «жвава людина»
жижку́ха «кропива»
жи́жло «жигало»
жі́жка «жалка кропива»
жо́га «згага, печія»
жуга́ло «жигало»
зажо́га «підпал»
піджо́га «тс.; підбурювання»
підло́ги (у виразі [п. давати] «підливати масла в вогонь»)
поже́га «пожежа»
пожежа
поже́жище
поже́жник
поже́жня
пожо́га «підпал, спалення»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dažaiti «спалює; згоряє» авестійська
djek «тс.» албанська
жежа́ болгарська
devi «спалювати» бретонська
žec верхньолужицька
τέφρα «попіл, порох» грецька
dáhati «палить, спалює» давньоіндійська
жечи давньоруська
*dheg<SUP>u̯</SUP>h- «палити» індоєвропейська
favilla «розпечений попіл, сажа» латинська
degt «тс.» латиська
dègti «горіти; палити, випалювати» литовська
жеже македонська
żec польська
*žьgǫ праслов’янська
*žegti праслов’янська
žegǫ праслов’янська
*gegti праслов’янська
жечь російська
жгу російська
жèħи сербохорватська
daig «вогонь» середньоірландська
žíhať словацька
žgáti словенська
жеѱи старослов’янська
жегѫ старослов’янська
žíci чеська
žéci чеська


погори́джа «пожежа, пожарище»

очевидно, результат контамінації слів [погори́ще] «пожарище» Нед, [погорі́лище] «тс.», пов’язаних з горі́ти, і поже́жа;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
погори́ще «пожарище» українська
погорі́лище «тс.» українська
горі́ти українська
поже́жа українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.