ПЕЧАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

печа́ть «печатка; відбиток»

псл. pečatь, пов’язане, очевидно, з *реkti «пекти» (букв. «знаряддя для випікання знаку»);
зіставлення з лтс. peka «лапа», гр. πεσσόν «гральна дошка», πεσσός «гральна кістка» (Zubatý AfSlPh 16, 407) непереконливе;
неприйнятне також припущення (Mikkola FUF 2, 78) про походження від тюрк. bitik «літера»;
р. печа́ть, бр. пяча́ць, др. печать, п. pieczęć, ч. pečet’, слц. pečat’, вл. pječat, болг. печа́т, м. печат, схв. пèчат, слн. pečát, стсл. печать;
Фонетичні та словотвірні варіанти

допеча́тка
напе́чаток «слід; враження»
печа́тальник «друкар»
печа́тати «опечатувати; друкувати Нед»
печа́тка
печатка́р
печатка́рня «майстерня для виготовлення печаток»
печа́тник
печа́тня «друкарня»
печа́тувати «опечатувати Нед; друкувати Ме»
пече́чька «печатка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пяча́ць білоруська
печа́т болгарська
pječat верхньолужицька
πεσσόν «гральна дошка» грецька
πεσσός «гральна кістка» грецька
печать давньоруська
peka «лапа» латиська
печат македонська
pieczęć польська
pečatь праслов’янська
*реkti «пекти» (букв. «знаряддя для випікання знаку») праслов’янська
печа́ть російська
пèчат сербохорватська
pečat' словацька
pečát словенська
печать старослов’янська
bitik «літера» тюркські
pečet' чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України