ПЕРСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

перст «палець руки»

псл. *рьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл. *рьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця «тс.»
напе́рсток «захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний «перстеневий»
пе́рсник «перстенець»
пе́рсні (мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на «тс.»
перстени́на «перстень»
персте́ні «персні»
пе́рстень «обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий «кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на «тс.»
пе́рстінь
персті́ня «персні» (зб.)
персть «тс.»
пири́стень «перстень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
paršta- «спина» авестійська
пръст болгарська
porst верхньолужицька
first «гребінь даху» давньоверхньонімецька
рṛṣṭhám «хребет, вершина» давньоіндійська
пьрстъ давньоруська
*(s)per- «дотикатися, спиратися» індоєвропейська
postis «тс.» латинська
рìrksts латиська
ріr̃štas литовська
прст македонська
рårstėn «перстень» полабська
parst польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» праслов’янська
pirsten «тс.» прусська
перст російська
пр̏ст сербохорватська
vorst «стовп» середньонижньонімецька
prst словацька
рr̂st словенська
пръстъ старослов’янська
пе́рса українська
prst чеська


пе́рса

псл. *рьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й «грудний»
пе́рсні «груди в коней»
персо́вий «випуклий»
пе́рста «перса»
пе́рсти
пе́рстка «груди»
пе́рсці «тс.»
пі́рса «тс.»
спе́рси «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pǝrǝsu- «ребро, бік» авестійська
párśuḥ «ребро» давньоіндійська
пьрсь (одн.) давньоруська
пьрси давньоруська
*реrk῀- «ребро, груди» індоєвропейська
рìršys «груди в коня» литовська
pjerš нижньолужицька
fars «бік» осетинська
pierś (одн.) польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» праслов’янська
пе́рси російська
персть «груди в коня» російська
прьси русько-церковнослов’янська
пьрси русько-церковнослов’янська
пр̏са сербохорватська
пр̏си сербохорватська
prsia словацька
pŕsi словенська
перст українська
prsa чеська
prsy чеська

перста́ч «Potentilla L.» (бот.)

похідне утворення від перст;
назва зумовлена пальчастою формою листя цієї рослини;
Фонетичні та словотвірні варіанти

перста́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
перст українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.