ПАЛУСТЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

лу́ста «шматок; скибка; великий шматок хліба Л»

псл. [lusta] «луска, шкірка, лушпина; скибка; шматок» з давнішого *lousta, похідного від кореня іє. *leu- «відділяти, відривати, відрізати», звідки також псл. lupiti «лупити», luska «луска», luspa «лушпина» з іншими детермінантами;
споріднене з лит. lùstas «шматок, скибка; пучок, пасмо», lustà «шматок, скибка», lùkštas «лушпина, шкірка, шкаралупа»;
існує також думка про спорідненість з лит. láužti «ламати», lūˊžti «ламатись», дінд. loṣṭáḥ «уламок», rujáti «ламає», гр. ἀλυκĩοπέδη «нерозривний зв’язок» (Zubatý St. a čl. l 2, 103; Schulze KZ 28, 280; Persson Beitr. 201);
непереконливе припущення про запозичення лит. lùstas із слов’янських мов (Petersson AfSlPh 34, 382; IF 24, 250), як і думка про балтійське походження слов’янських форм (Москаленко УІЛ 31; Соболевский Bull. Ас. Sc. de StPbourg 1911, 1051 і наст.);
сумнівні зіставлення з дісл. ljósta «бити, ламати», lost «удар», норв. losta «обдирати» (Bern. I 748; Petersson тж.);
р. [луст] «шматок хліба», [лу́ста] «шматок (хліба, сала)», [луста́] «луска; шкірка (на плодах)», [лу́стка] «скибка хліба, шкірка», бр. лу́ста «великий плоский шматок», п. [łusta] «шматок, скибка» (з бр.), болг. [лусту́на] «стручок; шкірка на плодах», схв. ст. lusta «луска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відлу́стуватися «відколюватися, відокремлюватися шарами»
лу́стка «скибка; тонкий шар Ж»
лу́сткий «який складається з шарів»
палустень «шматок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лу́ста «великий плоский шматок» білоруська
лусту́на «стручок; шкірка на плодах» болгарська
ἀλυκĩοπέδη «нерозривний зв’язок» грецька
loṣṭáḥ «уламок» давньоіндійська
rujáti «ламає» давньоіндійська
ljósta «бити, ламати» давньоісландська
lost «удар» давньоісландська
*leu- «відділяти, відривати, відрізати» індоєвропейська
lùstas «шматок, скибка; пучок, пасмо» литовська
lustà «шматок, скибка» литовська
lùkštas «лушпина, шкірка, шкаралупа» литовська
láužti «ламати» литовська
lūˊžti «ламатись» литовська
lùstas литовська
losta «обдирати» норвезька
łusta «шматок, скибка» (з бр.) польська
lusta «луска, шкірка, лушпина; скибка; шматок» праслов’янська
*lousta праслов’янська
lupiti «лупити» праслов’янська
luska «луска» праслов’янська
luspa «лушпина» праслов’янська
луст «шматок хліба» російська
лу́ста «шматок (хліба, сала)» російська
луста́ «луска; шкірка (на плодах)» російська
лу́стка «скибка хліба, шкірка» російська
lusta «луска» (ст.) сербохорватська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.