ПАЛУСТЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [lusta] «луска, шкірка, лушпина; скибка; шматок» з давнішого *lousta, похідного від кореня іє. *leu- «відділяти, відривати, відрізати», звідки також псл. lupiti «лупити», luska «луска», luspa «лушпина» з іншими детермінантами;

споріднене з лит. lùstas «шматок, скибка; пучок, пасмо», lustà «шматок, скибка», lùkštas «лушпина, шкірка, шкаралупа»;

існує також думка про спорідненість з лит. láužti «ламати», lūˊžti «ламатись», дінд. loṣṭáḥ «уламок», rujáti «ламає», гр. ἀλυκĩοπέδη «нерозривний зв’язок» (Zubatý St. a čl. l 2, 103; Schulze KZ 28, 280; Persson Beitr. 201);

непереконливе припущення про запозичення лит. lùstas із слов’янських мов (Petersson AfSlPh 34, 382; IF 24, 250), як і думка про балтійське походження слов’янських форм (Москаленко УІЛ 31; Соболевский Bull. Ас. Sc. de StPbourg 1911, 1051 і наст.);

сумнівні зіставлення з дісл. ljósta «бити, ламати», lost «удар», норв. losta «обдирати» (Bern. I 748; Petersson тж.);

р. [луст] «шматок хліба», [лу́ста] «шматок (хліба, сала)», [луста́] «луска; шкірка (на плодах)», [лу́стка] «скибка хліба, шкірка», бр. лу́ста «великий плоский шматок», п. [łusta] «шматок, скибка» (з бр.), болг. [лусту́на] «стручок; шкірка на плодах», схв. ст. lusta «луска»;