ПАЛАШІ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́ла́ш «холодна зброя з двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю СУМ, Нед; великий ніж О»

запозичення з угорської мови;
уг. pallos «кавалерійська шабля», очевидно, походить від тур. pala «шабля з коротким широким клинком», етимологія якого неясна;
зводилось (Младенов 408) до apio-алтайського *(s)pal-/(s)pel- «розсікати надвоє, розполовинювати»;
припускалось (Lokotsch 129) індоєвропейське походження і зіставлялося з курд. pola «шабля з коротким широким клинком», перс. pülad «тс.»;
р. па́ла́ш, бр. пала́ш, ст. палашъ (1582), п. pałasz, ч. palaš, слц. paloš, м. пала, схв. па̏ла, пàла, слн. pálaš;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пала́ш білоруська
pola «шабля з коротким широким клинком» курдська
пала македонська
pülad «тс.» перська
pałasz польська
па́ла́ш російська
па̏ла сербохорватська
пàла сербохорватська
paloš словацька
pálaš словенська
pala «шабля з коротким широким клинком» турецька
pallos «кавалерійська шабля» угорська
palaš чеська
*(s)pal-/(s)pel- «розсікати надвоє, розполовинювати» ?

палашува́ти «краяти без вимірювання, на всі боки»

очевидно, похідне утворення від па́ла́ш «холодна зброя, яка нагадує шаблю» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́ла́ш «холодна зброя, яка нагадує шаблю» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України