ПАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ка
через польське посередництво запозичено з німецької мови на початку XVIII ст;
н. Pácken, Pack «пакет, в’язка, пака» походить від снн. packe, pak «тс.», етимологія яких неясна;
слово здавна вживалося в мові фландрійських торгівців вовною;
р. па́чка «пачка», бр. пак «пака», п. paka «ящик, скриня», ч. pak «пакет», paček, paklík «пачка», слц. paklík «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пако́вка
пакува́льний
пакува́льник
пакува́ти
паку́нок
па́чечний
па́чечник
па́чка
пачка́р
«контрабандист»
пачка́рство
«контрабанда»
пачкарюва́ти
«займатися контрабандою»
пачкува́ти
«тс.»
переупако́вка
розпако́вка
упако́вка
(з р.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пак «пака» | білоруська |
Pácken | німецька |
Pack «пакет, в’язка, пака» | німецька |
paka «ящик, скриня» | польська |
па́чка «пачка» | російська |
packe | середньонижньонімецька |
pak «тс.» | середньонижньонімецька |
paklík «тс.» | словацька |
pak «пакет»«пачка» | чеська |
paček «пакет»«пачка» | чеська |
paklík «пакет»«пачка» | чеська |
пакга́уз «склад для короткострокового зберігання вантажів»
н. Páckhaus «склад, амбар» утворене з основ слів packen «укладати, пакувати», Pack «пака», до якого зводиться укр. па́ка, та Haus «будинок», спорідненого з двн. свн. днн. дангл. дісл. hūs «тс.», які виводяться з герм. *hūsa- (‹ *kūso), звідки походить псл. *xyzъ, укр. хи́жа;
запозичено з німецької мови в петровську епоху;
р. бр. пакга́уз, п. pakhauz;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пакга́уз | білоруська |
*hūsa- (‹ *kūso) | германські |
hūs «тс.» | давньоанглійська |
hūs «тс.» | давньоверхньонімецька |
hūs «тс.» | давньоісландська |
hūs «тс.» | давньонижньонімецька |
Páckhaus «склад, амбар» | німецька |
packen «укладати, пакувати» | німецька |
Pack «пака» | німецька |
Haus «будинок» | німецька |
pakhauz | польська |
*xyzъ | праслов’янська |
пакга́уз | російська |
hūs «тс.» | середньоверхньнімецька |
па́ка | українська |
хи́жа | українська |
па́клик «пачка»
запозичення зі словацької мови;
слц. paklík «пачка», як і ч. paklík «тс.», пов’язане з н. Pack «пакет, в’язка», до якого зводиться також укр. па́ка (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́кля
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Pack «пакет, в’язка» | німецька |
paklík «пачка» | словацька |
па́ка | українська |
paklík «тс.» | чеська |
па́кут «пучок, в’язка»
очевидно, результат видозміни запозиченого слова па́ка (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́ка | українська |
пак (частка)
псл. pakъ «але, же», paky «знову»;
початкове о, сприйняте як префікс, відпало;
очевидно, результат видозміни форм opakъ, opaky «назад; навпаки»;
«[пізніше, потім; але; же, ж]» О;
р. [пак], п. ч. вл. нл. pak «тс.», полаб. pak «але», болг. м. пак «знову, ще», схв. пак «пак», слн. pаk «тс.», стсл. пакы «знову»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́ки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пак «знову, ще» | болгарська |
pak «тс.» | верхньолужицька |
пак «знову, ще» | македонська |
pak «тс.» | нижньолужицька |
pak «але» | полабська |
pak «тс.» | польська |
pakъ «але, же» | праслов’янська |
paky «знову» | праслов’янська |
opaky «назад; навпаки» | праслов’янська |
opakъ | праслов’янська |
пак | російська |
пак «пак» | сербохорватська |
pаk «тс.» | словенська |
пакы «знову» | старослов’янська |
pak «тс.» | чеська |
пак «багаторічний дрейфуючий морський лід, який створює міцні льодові поля»
англ. pack(-ice) «тс.», букв. «масовий (лід)», утворено з іменника pack «маса, купа, велика кількість, тюк, пакунок», який походить від снн. packe (pak) «в’язка, пака»;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. пак, п. pak «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pack(-ice) «тс.» | англійська |
pack «маса, купа, велика кількість, тюк, пакунок» | англійська |
пак | білоруська |
пак | болгарська |
pak «тс.» | польська |
пак | російська |
packe «в’язка, пака» (pak) | середньонижньонімецька |
бак «пак» (частка)
розглядається (Потебня РФВ 4, 163) як один з випадків паралелізму п і б в слов’янських і балтійських мовах;
може бути й результатом видозміни частки пак під впливом частки (і вигуку) ба;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пак (і вигуку) | ? |
бок «пак»
результат контамінації часток бо і пак (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бо | ? |
пак | ? |
навспа́к «навпаки»
результат злиття прийменника на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки», утвореним з прийменника уз і основи пак;
значення «назад» могло розвинутись у західних говорах під впливом ч. nazpátek «назад», пов’язаного з nazpět «тс.», утвореним з прийменника na і прислівника uzpět, спорідненого зі стсл. въcпѧть «тс.»;
р. [вспак] «навпаки, навиворіт», бр. [на вспак] «наперекір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навспаки́
«назад»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на вспак «наперекір» | білоруська |
вспак «навпаки, навиворіт» | російська |
въcпѧть «тс.» | старослов’янська |
на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки» | українська |
уз | українська |
пак | українська |
nazpátek «назад» | чеська |
nazpět «тс.» | чеська |
na | чеська |
uzpět | чеська |
о́па́к «назад; навпаки; навиворіт»
споріднене з дінд. ápākaḥ «збоку; який знаходиться позаду», ápāñc- «повернутий назад», лат. opācus «тінистий» (‹*«протипоставлений»), лит. apačià «низ», лтс. apakša «тс.», дісл. ǫfugr «повернутий в інший бік; зворотний; ворожий», двн. abuh «тс.», вірм. haka- «проти-», які зводяться до іє. *apo- «геть»;
псл. opakъ «зворотний», opako «назад; навпаки; у зворотному напрямі»;
р. [о́пак] «назад; задом; ниць; навиворіт; навпаки», [о́пако́] «тс.; невміло; невчасно; без толку; ніяково, совісно; небезпечно», др. опако «назад, навпаки», опакы «тс.», п. ч. слц. opak «назад, навиворіт», вл. нл. wopak «неправильно, навпаки», болг. о́пак «назад, навпаки», м. опако «навиворіт, навпаки», схв. о̏пако «навпаки, назад», слн. [na ôpak(o)] «навпаки», стсл. опакы «навпаки; назад; інакше»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зо́па́к
(у сполученні на зо́пак «у зворотному напрямі»)
опаки́
«тс.»
опа́чний
«вивернутий, невдалий Пі; особливий Бі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́пак «назад, навпаки» | болгарська |
wopak «неправильно, навпаки» | верхньолужицька |
haka- «проти-» | вірменська |
abuh «тс.» | давньоверхньонімецька |
ápākaḥ «збоку; який знаходиться позаду» | давньоіндійська |
ǫfugr «повернутий в інший бік; зворотний; ворожий» | давньоісландська |
опако «назад, навпаки» | давньоруська |
*apo- «геть» | індоєвропейська |
opācus «тінистий» (‹*«протипоставлений») | латинська |
apakša «тс.» | латиська |
apačià «низ» | литовська |
опако «навиворіт, навпаки» | македонська |
wopak «неправильно, навпаки» | нижньолужицька |
opak «назад, навиворіт» | польська |
opakъ «зворотний» | праслов’янська |
о́пак «назад; задом; ниць; навиворіт; навпаки» | російська |
пако «навпаки, назад» | сербохорватська |
opak «назад, навиворіт» | словацька |
na ôpak(o) «навпаки» | словенська |
опакы «навпаки; назад; інакше» | старослов’янська |
о́пако́ «тс.; невміло; невчасно; без толку; ніяково, совісно; небезпечно» | українська |
опакы «тс.» | українська |
opak «назад, навиворіт» | чеська |
ápāñc- «повернутий назад» | ? |
opako «назад; навпаки; у зворотному напрямі» | ? |
па́кати «палити люльку»
похідне утворення від звуконаслідувальних вигуків пак, пах;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́кнути
«тс.»
па́хкати
«тс.; випускати газ, пару (про машини)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пак | українська |
пах | українська |
пакто́й «після того, потім»
очевидно, складне слово, утворене з частки пак та займенникового компонента той (можливо, редукованого тоді);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пак (можливо, редукованого тоді) | українська |
той (можливо, редукованого тоді) | українська |
па́че (у виразі тим п. «тим більше»)
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. паче «більше» походить від псл. pače, форми вищого ступеня від (o)pakъ «назад, знову», до якого зводиться й укр. пак1;
р. болг. па́че «більше», др. паче «тс.», схв. па̏че (па́че) «тим більше, навіть; напроти, навпаки»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́че «більше» | болгарська |
паче «тс.» | давньоруська |
pače | праслов’янська |
(o)pakъ | праслов’янська |
па́че «більше» | російська |
па̏че «тим більше, навіть; напроти, навпаки» (па́че) | сербохорватська |
паче «більше» | старослов’янська |
пак | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України