ОСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ость «остюк; волосинки в хутрі тварини, що відрізняються від решти шерсті довжиною і кольором»

псл. ostü, що, мабуть, спочатку означало «кістка»
споріднене з лит. akštìs «дерев’яний вертел», akstìs «вертел для наколювання риби під час коптіння», [akstyns] «колючка», лтс. aksts «тс.; гостряк», гр. ἀκοστή «ячмінь», гот. ahs «колос», лат. acus «ость; голка»
іє. *ak῀-tei
Фонетичні та словотвірні варіанти

безо́стий
заостя́чити «нагодувати (коня) половою з остюками Ж» (коня)]
ост «остюк; остень»
оста́тий
осте́ґа «остюк»
о́стень «риболовецьке знаряддя, схоже на вила»
о́стє «остюки; костриця»
ости́вно «дерев’яна ручка остеня»
ости́на «ость»
ости́стий
ости́ще «тс.»
о́сті «гачки для ловлі риби»
остю́к
остюкува́тий
остю́ччя
остя́к «остюк»
ось «великий гачок на дерев’яній ручці»
осьо́н «палиця з цвяхом на кінці, якою поганяють волів» (‹ *осцьон)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ahs «колос» готська
ἀκοστή «ячмінь» грецька
*ak῀-tei індоєвропейська
acus «ость; голка» латинська
aksts «тс.; гостряк» латиська
akštìs «дерев’яний вертел» литовська
ostü праслов’янська
означало «кістка» ?
akstìs «вертел для наколювання риби під час коптіння» ?
akstyns «колючка» ?

асте́нци «колодочки, молоденьке пір’я птахів»

очевидно, акаючий варіант форми *осте́нці, спорідненої з остю́к, ость «довгі шерстини хутра», о́стень «острога»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*осте́нці ?
остю́к ?
ость «довгі шерстини хутра» ?
о́стень «острога» ?

осте́ць «сип на тілі людини Си; речовина, яка заповнює кісткові порожнини Куриленко»

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми [госте́ць] «тс. Си; ревматизм суглобів», зближеної з ость
разом з тим не виключено, що первісною є звукова форма без початкового г
Етимологічні відповідники

Слово Мова
госте́ць «тс. Си; ревматизм суглобів» ?
ость ?

остя́нка «(вид ковили), Stipa pennata L.» (бот.)

похідне утворення від ость
назва зумовлена тим, що колоскові луски суцвіття ковили загострені або витягнуті в довге остюкоподібне закінчення, а нижні квіткові луски мають довгі остюки (Вісюліна–Клоков 101)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ость ?

о́ська «різновид польової трави»

неясно, про яку саме траву йдеться
можливо, виникло з *остька, похідного від ость
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*остька ?
ость ?

осо́т «Cirsium L.; [цирцея паризька, Circaea lutetiana L.; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.]» (бот.)

псл. osъtъ
корінь os-, наявний також у слові (г)острий ‹ іє. *ak῀- «тс.»
споріднене з лит. ãšutas, ašutaĩ «волосінь, кінський волос», лат. acus «гостряк, голка», acuo «гострю, загострюю», гр.ἄκανος «будяк»
Фонетичні та словотвірні варіанти

осо́тий «будяк пониклий, Carduus nutans L.; кнік, Cnicus L.»
осоті́й «будяк акантовидний»
осо́товий
о́сті «осот»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*ak῀- «тс.» індоєвропейська
acus «гостряк, голка» латинська
ãšutas литовська
osъtъ праслов’янська
os- ?
(г)острий ?
ašutaĩ «волосінь, кінський волос» ?
acuo «гострю, загострюю» ?
гр.ἄκανος «будяк» ?


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України