ОБИВАТЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

обива́тель «людина з міщанськими поглядами й інтересами; (ст.) громадянин; [син, що залишається на хазяйстві батька О]»

запозичення з російської і польської мов;
р. обыва́тель походить від п. obywatel «громадянин», яке, в свою чергу, зводиться до ч. obyvatel «житель», спорідненого з слц. obyvatel’ «тс.» і похідного від дієслова býti (bývati) «бути», спорідненого з укр. бу́ти;
бр. абыва́цель;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обива́тельство «громадянство»
обива́тельщина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
абыва́цель білоруська
obywatel «громадянин» польська
обыва́тель російська
obyvatel' «тс.» словацька
бу́ти українська
obyvatel «житель» чеська

бити «бути»

діалектні або літературно-традиційні залишки давньої фонетичної форми дієслівної основи бы-ти, витісненої в сучасній українській мові фонетичною формою бу-ти;
збереження основи би- в діалектах здебільшого пов’язане з деетимологізацією відповідних слів або зближенням їх з основою би́ти «вдаряти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

би́тность «перебування»
битува́тися «жити в достатку»
вби́ток «шода, втрата, збиток»
ві́дбит «збут; відхід»
до́биx «здобич, здобуток»
добива́тель «видобувач»
доби́ток «добування; грабіж; [скот; велика кількість Ж]»
доби́тча «худобина»
до́бич «здобич; [скот]»
доби́чник «розбійник»
доби́ччаний «скотинячий»
добйча «тс.»
дожива́ти (у виразі д. віку «доживати віку»)
збит «зби́тки»
зби́ти «позбутися»
збитки
збиткува́
збито́чний
збито́чник
збито́шний
збито́шник
здоби «здобуття, здобуток»
здо́бих «здобуток»
здо́бич
здоби́чник «розбійник»
здоби́шник «тс.»
наби́ток «майно, надбання; здобуток»
небить «неприємність, прикрість»
непо́бит «відсутність»
обива́тель
обива́тельство
обива́тельщина
поби́вка
по́бит «побут; спосіб, причина»
приби́лець «прибулець»
прибиль «прибуток»
приби́ток «прибуток»
при́биш «новоприбулий»
прибишень «прибулець; загарбник, окупант»
при́біль «тс.»
при́біч «прибуток»
проби́ванка «існування»
пробива́нки «тс.»
роздоби́ти
роздоби́ча
уби́ток «збиток»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бы-ти ?
бу-ти ?
би- в діалектах здебільшого пов'язане з деетимологізацією відповідних слів або зближенням їх з основою би́ти «вдаряти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.