НІМЕЦЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ворволи́нець «вид драгляків (медуз), Rhizophysa»
назва утворена від [во́рвіль] «пухир»;
пор. німецьку назву Wurzelblasenquale, утворену з основ іменників Wurzel «корінь», Blase «пухир», Quale «медуза»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́рвіль «пухир» | ? |
німецьку | ? |
Wurzel «корінь» | ? |
Blase «пухир» | ? |
Quale «медуза» | ? |
дигіта́ліс «наперстянка, Digitalis purpurea L.» (бот.)
слово латинського походження;
лат. digitālis «такий, що стосується пальця», digitāle «наперсток» утворено від digitus «палець», яке виникло, можливо, з *dic-itus «покажчик, показник», пов’язаного з іє. deiḱ- «показувати», звідки також дангл. tāhe, tā «палець на нозі», нвн. Zéhe «тс.»;
у значенні ботанічного терміна лат. digitalis було запроваджено в 1542 р. німецьким ботаніком Л. Фуксом як калька німецької назви цієї ж рослини Fingerhut (букв. «наперсток», за подібністю форми квітки);
р. дигита́лис, бр. дыгіта́ліс, п. слц. digitalis, ч. слн. digitális, схв. дигиталис;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дыгіта́ліс | білоруська |
tāhe | давньоанглійська |
deiḱ- «показувати» | індоєвропейська |
digitālis «такий, що стосується пальця» | латинська |
digitalis | латинська |
Zéhe «тс.» | нововерхньонімецька |
digitalis | польська |
німецьким | російська |
дигита́лис | російська |
дигиталис | сербохорватська |
digitalis | словацька |
digitális | словенська |
digitális | чеська |
digitāle «наперсток» | ? |
digitus «палець» | ? |
*dic-itus «покажчик, показник» | ? |
tā «палець на нозі» | ? |
Фуксом як калька німецької назви цієї ж рослини Fingerhut (букв. «наперсток», за подібністю форми квітки) | ? |
оси́пець «морський жолудь, Coronula» (зоол.)
не зовсім ясне;
пор. німецьку назву цих молюсків Seepocke, букв. «морська віспа»;
очевидно, пов’язане з осипа́ти, [о́сипка] «висип на шкірі, кір», ві́спа (псл. osъpa);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
німецьку | ? |
осипа́ти | ? |
о́сипка «висип на шкірі, кір» | ? |
ві́спа (псл. osъpa) | ? |
чехо́ня «промислова риба родини коропових, Pelecus cultratus L.» (іхт.)
утворення, що пов’язується з чеса́ти, оскільки риба формою схожа на ніж, пор. німецькі її назви Messerfisch, (букв.) «ніж-риба», Sichel «серп; чехоня», а також р. (іхт.) са́бля (одним із значень дієслова чеса́ти є «рубати, різати»);
р. чехо́нь, (заст.) чехо́ня, [чеша], бр. чахо́нь, чэ́шка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чахо́нь
чахо́ня
чехо́нь
чеша
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чахо́нь | білоруська |
чехо́нь (заст.) | російська |
чеша | українська |
чэ́шка | українська |
чеса́ти | ? |
німецькі | ? |
Sichel «серп; чехоня» | ? |
хлюсня́к «голотурія, Holothuria» (зоол.)
штучне утворення від хлю́скати «плескати, литися» на позначення предмета мокрого і м’якого, пор. німецьку назву для голотурії – Seegurke, дослівно «морський огірок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хлюсняки́
«Holothuridae»
(зоол.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлю́скати «плескати, литися» | ? |
німецьку | ? |
дослівно «морський огірок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України