НУТРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

результат перерозподілу псл. *vъn-ǫtrь «усередину», що утворилося з прийменника *vъn «в» і основи *ǫtr- «внутрішнє, надра, утроба», але вже на праслов’янському ґрунті почало сприйматися як *vъ-nǫtrь;

р. бр. нутро́, др. вънутрь «всередину», вънутрьнии «внутрішній», п. [nutro] «нутро», wnętrze «середина, нутро», ч. nitro, vnitřek, слц. nútro, vnútro, вл. nutriny (мн.) «тс.», nutř «усередину», нл. nutś «тс.», болг. въ́тре «усередині, усередину», м. внатре «тс.», схв. нутрѝња «нутро», нy̏тāрњū «внутрішній», слн. nótranjost «середина, нутро», nóter «усередину», nótri «усередині», nótranj «внутрішній», стсл. нѫтрь «усередині», нѫтрьнь «внутрішній»;

запозичено з німецької мови через польську;

п. [anderak, andarak], ст. inderak «спідниця» походить від нім. Únterrock «нижня спідниця», утвореного з unter «під», спорідненого з псл. ǫtrъ, укр. нутро́, і Rock «спідниця», спорідненого з двн. roc, дісл. rokkr, дангл. rocc «тс.»;

р. діал. бр. андара́к;

гр. δυσεντερία «тс.» утворено за допомогою префікса δυσ- «не-» від ἔντερον «нутро, кишки, черево», що продовжує іє. *ṇter- «тс.», звідки і псл. *ǫtr-, укр. нутро́;

латинізований термін dysenteria «тяжкий понос», що походить з грецької мови;

р. дизентери́я, бр. дызентэрыя, п. dyzenteria, ч. dysenterie, слц. dyzentéria, вл. dyzenterija, болг. дизенте́рия, м. дизентерија, схв. дизентèриjа, слн. dizenteríja;

результат видозміни форм [муте́рка] «гайка», [му́тра] «тс.», очевидно, зближеної з нутро́;

похідне утворення від нутро́;

назва зумовлена широким застосуванням цієї рослини в народній медицині при лікуванні внутрішніх хвороб;

запозичення з французької та німецької мов;

фр. intellect, intellectuel, нім. Intellékt, Intellektualismus, Intellektuelle «інтелігент», intellektual (intellektuell) «розумовий» походять від лат. intellēctus «відчуття, сприйняття, розуміння, розум», пов’язаного з дієсловом intellego «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю», утвореним з префікса inter- (›intel- перед l) «між-», спорідненого з дінд. antár, ántarah «внутрішній», псл. ǫtrъ «всередині», укр. нутро́, і дієслова lego «збираю, читаю, слухаю»;

р. Интелле́кт, бр. інтэле́кт, п. ч. слц. вл. intelekt, болг. м. интеле́кт, схв. интèлек(а)т, слн. intelékt;

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення на основі слів узда́ «вузда, вуздечка» (чи у́зи «зв’язки») і нутро́;