МОТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мота́ти

споріднене з лит. matóti «мотати», matãros «шпулька, прядка»;
псл. motati «мотати, махати, намотувати», пов’язане чергуванням голосних з metati «метати, кидати; міряти»;
р. мота́ть, бр. мата́ць, п. вл. motać, ч. motati, слц. motať, нл. motaś, болр. мота́я, м. мота, схв. мòтати, слн. motáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замотиля́ти «за махати»
замо́тячки «пристрій для змотування мітків у клубки»
змо́тувальник
змо́тувач
мі́ток (міра пряжі)
мот «марнотратник»
мота́лка «прилад для розмотування чи перемотування»
мота́лька «моток ниток для вишивання»
мота́льний
мота́льник
мота́льня «приміщення, де мотають пряжу та ін.»
мота́ля «жінка, яка мотає пряжу»
мотани́на «біганина, метушня»
мота́рь «крутій, шахрай»
мота́тися
мота́чка «котушка, шпулька»
мота́шка «моток» (Ме)
мо́ташка «витушка; міток; нитки, намотані на коток»
моти́га «марнотратник»
мо́тля́ти «метляти; махати»
мотля́тися «метлятися; розвіватися; метушитися; [тинятися]»
мотну́ти
мотну́тися
мо́то «міток»
мото́к «що-небудь намотане»
мо́ток «міток»
мотону́тися
моту́шка «витушка»
мотю́га «шахрай»
мо́тюшка «витушка»
мотя́га «інтриган, шахрай; марнотратник»
намо́тка
намо́тувальний
намо́тувальник
обма́танка «велика суконна хустка»
обмо́тка
обмо́тник
обмо́тувальний
обмо́тувальник
перемі́т «помилка при намотуванні ниток на снувалку»
перемо́та «нитка, покладена при намотуванні пряжі на снувалку не на належний кілочок»
перемо́тка
перемо́тувальний
перемо́тувальник
підмо́тка
помота́йло «той, хто мотає»
промо́тувати «мотати (спец.); марнотратити»
розмо́тка
розмо́тувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мата́ць білоруська
motać верхньолужицька
matóti «мотати» литовська
мота македонська
motaś нижньолужицька
motać польська
motati «мотати, махати, намотувати» праслов’янська
мота́ть російська
мòтати сербохорватська
motať словацька
motáti словенська
motati чеська
matãros «шпулька, прядка» ?
metati «метати, кидати; міряти» ?
мота́я ?

ма́тня́ «середня частина невода, куди потрапляє риба; частина штанів, де сходяться холоші; [пастка Ж; велика порція їжі О]»

псл. matica «осередок, середня частина», пов’язане з mati «мати»;
менш переконливе пов’язання (Фасмер II 582; Brückner 325; Noga Μνήμα 450 – 451) з мота́ти, як і зближення (Bern. II 25) з ма́ятися;
р. матня́ «середня частина невода; середня частина штанів», [мотня́] «тс.», [ма́тица] «середня частина невода», [ма́тка], бр. матня́ «тс.», п. matnia «тс.; мисливська пастка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тица «центральна частина волока, в якій збирається риба»
матни́стий «з великою матнею» (про. штани)
мату́ла «уся сітка невода, крім матні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
матня́ «тс.» білоруська
matnia «тс.; мисливська пастка» польська
matica «осередок, середня частина» праслов’янська
матня́ «середня частина невода; середня частина штанів» російська
мотня́ «тс.» українська
ма́тица «середня частина невода» українська
ма́тка українська
mati «мати» ?
мота́ти ?
ма́ятися ?

мату́лька «лялька»

очевидно, давніше *моту́лька, пов’язане з мота́ти, замо́тувати і вторинно зближене з основою слова ма́ти, мату́ля (пор. «грати в дочки-матері»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мату́лькати «замотувати, закутувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*моту́лька ?
мота́ти ?
замо́тувати ?
ма́ти ?
мату́ля (пор. «грати в дочки-матері») ?

ма́хта́ль «моток, пачка Ж; моток ниток МСБГ»

неясне;
можливо, пов’язане з мота́ти (пор. [мату́лька] «лялька», [мату́лькати] «замотувати»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мафту́лька «тс.»
махта́лик «моток ниток»
махту́лька
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мота́ти (пор. [мату́лька] «лялька», [мату́лькати] «замотувати»). ?

мета́лец «казковий змій, який, беручи хвіст у рот, котиться колесом і свистить перед дощем»

може бути зіставлене з р. [мета́ть] «швидко долати значні відстані» (про коня), етимологічно тотожним з мета́ть «кидати», укр. мета́ти, або з р. мета́ть «плести; в’язати», очевидно, пов’язаним з мота́ть «махати; намотувати», укр. мота́ти «тс.»;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мета́ть «швидко долати значні відстані» (про коня) російська
мета́ть «плести; в’язати» російська
мета́ти українська
мота́ти «тс.» українська
мета́ть «кидати» ?
мота́ть «махати; намотувати» ?

метля́ти «гойдати (про вітер, бурю і т. п.); часто міняти напрям руху»

афективні утворення, пов’язані з мета́ти, мота́ти;
основи на мат- пов’язуються також (Machek ESJC 355; Holub–Kop. 218) з псл. męt-/mǫt(укр. муть);
р. [метли́ть] «мотатися туди й сюди», [метлеси́ть] «мелькати, мигтіти», бр. матля́ць «мотати; махати», п. [matlać] «плутати, змішувати», ч. matlat se «копирсатися», слц. [matlat’] «махати», схв. [матљèхати] «незграбно рухатися; махати, розмахувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тланка (у виразі [м-ки дати] «полупцювати, потріпати за волосся»)
матлю́кати «махати (хвостом)»
ма́тля́ти «тс.; теліпати; [робити щось непотрібне О]»
матна́тися «тс.; тинятися Ж»
ма́тня́
метеля́ти «гойдати»«виляти, викручуватися»
метля́тися «розвіватися; метатися, [теліпатися]»
мотля́тися «тс.»
сум'яття» Ж
Етимологічні відповідники

Слово Мова
матля́ць «мотати; махати» білоруська
matlać «плутати, змішувати» польська
муть праслов’янська
метли́ть «мотатися туди й сюди» російська
матљèхати «незграбно рухатися; махати, розмахувати» сербохорватська
matlat' «махати» словацька
метлеси́ть «мелькати, мигтіти» українська
matlat se «копирсатися» чеська
мета́ти ?
мота́ти ?
мат- ?
муть ?

мету́шка «прилад для змотування ниток у клубок»

пор. р. [моту́шка] «котушка з нитками; мотовило»;
очевидно, результат контамінації слів виту́шка «ТС.». і мотат́и;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
моту́шка «котушка з нитками; мотовило» російська
моту́шка «котушка з нитками; мотовило» ?
виту́шка ?
мотат́и ?

мо́нтати «будь-як шити або плести»

можливо, пов’язане з рум. montá «монтувати; (перен.) накручувати», що відповідає укр. монтува́ти;
може бути також результатом контамінації дієслів мота́ти і [пльо́нтати] «плутати»;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мо́ндати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
montá «монтувати; (перен.) накручувати» румунська
монтува́ти українська
мота́ти «плутати» ?
пльо́нтати «плутати» ?

мото́лити «стискати; заплутувати»

очевидно, афективне утворення, пов’язане з мота́ти (див.);
не зовсім ясне;
п. [motłoszyć] «замотувати; душити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мотоло́шити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
motłoszyć «замотувати; душити» польська
мота́ти ?

мото́ри́ти «робити, діяти»

не зовсім ясне;
зіставляється з мота́ти, мета́ти, лит. matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)»;
р. [мо́то́рный] «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий», [мото́рить] «багато говорити», бр. [мато́рны] «спритний, жвавий», п. [motorny] «спритний, меткий», ч. слц. nemotorný «незграбний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мото́рний «спритний, жвавий; [вродливий Ж]»
моторува́ти «ТС.»
мотору́н «діяльна, жвава людина»
мотору́ха «тс.» (про жінку)
моторя́ка «тс.»
моторя́чий «спритний, жвавий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мато́рны «спритний, жвавий» білоруська
matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)» литовська
motorny «спритний, меткий» польська
мо́то́рный «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий» російська
nemotorný «незграбний» словацька
мото́рить «багато говорити» українська
nemotorný «незграбний» чеська
мота́ти ?
мета́ти ?

мотро́ши́ти «падати, порошити (про сніг)»

очевидно, результат видозміни давнішого *моросити (р. мороси́ть) «мрячити»;
зближення з мета́ти, мота́ти (Фасмер II 664) малопереконливе;
р. [мотроши́ть, мотроси́ть] «тс.; мрячі́ти (про дощ)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мотроши́ть російська
мотроси́ть «тс.; мрячі́ти (про дощ)» українська
*моросити «мрячити» (р. мороси́ть) ?
мета́ти ?
мота́ти ?

мохта́ль «міра ниток в десять і п’ять пасом»

очевидно, афективне утворення, пов’язане з мота́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мохта́лик «пасмо, пасемце»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мота́ти ?

сота́ти «мотаючи, витягувати; висмикувати нитки з тканини; [нудити, муляти О]»

неясне;
можливо, результат контамінації дієслів сука́ти і мота́ти (пор. семантично подібні фразеологічні утворення сота́ти ду́лі (вульг.) «показувати дулі» і сука́ти ду́лі «тс.»);
п. [sotać się] «обтріпуватися» вважається запозиченням з української мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сота́тися «мотаючись, витягатися; висмикуватися (про нитки); виходити суцільним струменем, потоком; рухатися в різних напрямках; іти, обходячи що-небудь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sotać się «обтріпуватися» польська
сука́ти «показувати дулі» (пор. семантично подібні фразеологічні утворення сота́ти ду́лі (вульг.) ?
мота́ти «тс.» ?

у́матний «м’який, теплий (про одяг)»

очевидно, пов’язане з мота́ти і спочатку означало «просторий одяг, яким можна обмотатися»;
пор. [зама́танка] «велика, переважно тепла хустка» Л, [обма́танка] «велика суконна хустка» Л;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мота́ти «просторий одяг, яким можна обмотатися» українська
зама́танка «велика, переважно тепла хустка» українська
обма́танка «велика суконна хустка» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.