МАСТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
масти́ти «здвигати (плечима)»
неясне;
масти́тий «поважний, статечний; вельмишановний»
книжне запозичення з старослов’янської мови;
стсл. маститъ «помазаний» утворено від масть «миро», мастити «мастити»;
р. масти́тый, бр. масці́ты «тс.», др. маститъ «помазаний», болг. масти́т «маститий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| масці́ты «тс.» | білоруська |
| масти́т «маститий» | болгарська |
| маститъ «помазаний» | давньоруська |
| масти́тый | російська |
| маститъ «помазаний» | старослов’янська |
| масть «миро» | ? |
| мастити «мастити» | ? |
масть «мазь; колір, забарвлення (зокрема, волосяного покриву у. тварин); один з чотирьох розрядів карт у колоні»
псл. mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення», похідне від mazati «мазати»;
р. масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді», бр. мосць «тс.; мазь», п. maść «масть, мазь», ч. mast «мазь», слц. masť «жир; мазь», болг. маст «жир; фарба», м. маст «жир, масло», схв. мȃст «жир; мазь; колір», слн. mást «жир», стсл. масть «мазь, миро; олія, жир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
-ма́ще́ний
ві́дмастка
«борошняний клейстер; борошняна приправа до корму»
маси́ло
«мастило»
маснавий
масни́й
масник
«посудина для масла»
масни́ця
ма́сни́ця
«сиропусний тиждень»
масни́чка
«тс.»
масте́лиха
«весільна кухарка»
масти́ло
масти́льний
масти́льник
масти́льниця
«робітниця, що змащує вироби; посудина для мастила»
масти́ти
масті́льниця
«мазальниця»
ма́стка
«масть»
мастки́й
ма́стя
«тс.»
ма́ськати
«намазувати»
мащі́лник
«штукатур»
мащі́нник
«тс.»
на́маст
«забарвлення, колорит»
намаще́ник
«помазанець»
о́бмастка
«примастка»
ома́ста
«жир; приправа»
о́масть
«тс.»
при́мастка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мосць «тс.; мазь» | білоруська |
| маст «жир; фарба» | болгарська |
| маст «жир, масло» | македонська |
| maść «масть, мазь» | польська |
| mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення» | праслов’янська |
| масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді» | російська |
| мȃст «жир; мазь; колір» | сербохорватська |
| masť «жир; мазь» | словацька |
| mást «жир» | словенська |
| масть «мазь, миро; олія, жир» | старослов’янська |
| mast «мазь» | чеська |
| mazati «мазати» | ? |
ома́стник «Caryocar nuciferum et butyrosum» (бот.)
похідне утворення від масти́ти;
назва зумовлена, очевидно, олійними властивостями рослини;
пор. [ома́ста] «жир», [о́масть] «тс.» Ж;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| масти́ти | ? |
| ома́ста «жир» | ? |
| о́масть «тс.» | ? |
умасти́ть «ударити»
префіксальне утворення від масти́ти, похідного від масть із метафоризацією семантики;
можливо, виникло за аналогією до [ума́зать];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вмасти́ть
примасти́ть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| масти́ти | українська |
| масть | українська |
| ума́зать | українська |
масти́т «запалення молочної залози, грудниця» (мед.)
запозичено з грецької мови, можливо, через латинську (лат. mastitis);
гр. μαστίτις «тс.» утворене від μαστός (μασϑός, μασδός) «груди (переважно жіночі)», спорідненого з двн. mast «корм, фураж», лат. madeo, madēre «бути мокрим, повним», дінд. medaḥ «жир, сало»;
р. болг. масти́т, бр. масты́т, ч. mastitis, mastitida, слц. mastitída, схв. маститис, слн. mastitis;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| масты́т | білоруська |
| масти́т | болгарська |
| μαστίτις «тс.» | грецька |
| mast «корм, фураж» | давньоверхньонімецька |
| medaḥ «жир, сало» | давньоіндійська |
| madeo | латинська |
| масти́т | російська |
| маститис | сербохорватська |
| mastitída | словацька |
| mastitis | словенська |
| mastitis | чеська |
| mastitida | чеська |
| μασδός «груди (переважно жіночі)» | ? |
| madēre «бути мокрим, повним» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України