ЛЕГЕНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

леге́ня

псл. [*lьgъko-je] «легеня», субстантивований прикметник lьgъkъ «легкий» у формі с. р. (легені легші від інших нутрощів, зокрема серця та печінки);
мотивація назви, очевидно, успадкована з праіндоєвропейського періоду;
пор. гр. πλευμων «легені» з πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю», нвн. Lunge «легеня» : двн. lungar «легкий», англ. lights (мн.) «легені (деяких тварин, як їжа)» : light «легкий», ірл. scaman «легені; легкий», ісп. livianos (мн.) «легені тварин»: liviano «легкий», порт. leves «легені» : leve «легкий»;
р. лёгкое, бр. лёгкае, п. [lekkie, letkie] (мн.) «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи», ст. lekie, ч. [l’ehčiny] «тс.», слц. l’ahčina «тельбухи», нл. lažke «легені, тельбухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́гке «легеня»
легкой
легку́ша «язик, дихальне горло, легені, серце і печінка разом»
легу́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lights «легені (деяких тварин, як їжа)» (мн.) англійська
light «легкий» англійська
лёгкае білоруська
πλεὑμων «легені» грецька
πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю» грецька
lungar «легкий» давньоверхньонімецька
scaman «легені; легкий» ірландська
livianos «легені тварин» (мн.) іспанська
liviano «легкий» іспанська
lažke «легені, тельбухи» нижньолужицька
Lunge «легеня» нововерхньонімецька
lekkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) польська
letkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) польська
lekie (ст.) польська
leves «легені» португальська
leve «легкий» португальська
*lьgъko-je «легеня» праслов’янська
lьgъkъ «легкий» праслов’янська
лёгкое російська
l'ahčina «тельбухи» словацька
l'ehčiny «тс.» чеська

ле́гінь «юнак, парубок»

запозичення з угорської мови;
yp. legény «хлопець, парубок» етимологічно неясне;
зіставлення з тур. legin (leken) «таз, миска» (Кобилянський Гуц. гов. 85; Діалект і літ. м. 244) необґрунтоване;
п. [łegiń], [łygoń] «нероба; хлопець, що ходить без штанів», слц. [legiň, legín];
Фонетичні та словотвірні варіанти

леґінити «порушувати шлюбну вірність»
ле́ґінь
леґі́ньство «парубоцтво»
легінювати «парубкувати»
ле́дінь
ли́гінь «тс.»
олеґіні́ти «змужніти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
łegiń польська
łygoń «нероба; хлопець, що ходить без штанів» польська
legiň словацька
legín словацька
legin «таз, миска» (leken)(Кобилянський Гуц. гов. 85; Діалект і літ. м. 244) турецька
leken турецька
legény «хлопець, парубок» ?

ле́ґінь «тополя пірамідальна, Populus pyramidalis Roz.» (бот.)

очевидно, результат семантичної видозміни слова [ле́гінь] «юнак, парубок»;
назва могла бути зумовлена тим, що струнке гарне дерево асоціюється з юнаком або дівчиною;
Фонетичні та словотвірні варіанти

леґін «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́гінь «юнак, парубок» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України