КОШТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́штува́ти «мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. kosten «витрачати; бути вартим, коштувати» походить від фр. ст. coster (фр. coûter) «коштувати», яке зводиться до нар.-лат. *co(n)stāre «тс.», що продовжує лат. constāre «стати непохитно; коштувати»;
р. [коштова́ть] «бути вартим, відповідним, коштувати», бр. каштава́ць «коштувати», п. kosztować, ч. koštovati, слц. koštovať, вл. koštować, болг. ко́стувам, м. кошта, схв. кóштати, слн. kóstati «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каштава́ць «коштувати» | білоруська |
| ко́стувам | болгарська |
| koštować | верхньолужицька |
| constāre «стати непохитно; коштувати» | латинська |
| кошта | македонська |
| *co(n)stāre «тс.» | народнолатинська |
| kosztować | польська |
| коштова́ть «бути вартим, відповідним, коштувати» | російська |
| кóштати | сербохорватська |
| kosten «витрачати; бути вартим, коштувати» | середньоверхньнімецька |
| koštovať | словацька |
| kóstati «тс.» | словенська |
| coster «коштувати» (фр. coûter)(ст.) | французька |
| koštovati | чеська |
коштува́ти «куштувати, пробувати на смак»
запозичено через польське посередництво з німецької мови;
свн. kosten «випробовувати, куштувати» (‹двн. kostōn «тс.») споріднене з лат. gusto «куштую, пробую»;
бр. каштава́ць, п. kosztować, ч. koštovati, слц. koštovat’, схв. кóштати, слн. заст. kostáti;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каштава́ць | білоруська |
| kostōn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| gusto «куштую, пробую» | латинська |
| kosztować | польська |
| кóштати | сербохорватська |
| kosten «випробовувати, куштувати» | середньоверхньнімецька |
| koštovat' | словацька |
| kostáti (заст.) | словенська |
| koštovati | чеська |
куштува́ти «пробувати (на смак); пізнавати з власного досвіду»
результат фонетичної зміни первісного [коштува́ти] «пробувати (на смак)», що могла підтримуватися також впливом семантично й формально близького [ку́шати] «куштувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кушту́нок
«проба»
скоштунок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коштува́ти «пробувати (на смак)» | ? |
| ку́шати «куштувати» | ? |
кимштува́ти (у виразі к. кого розуму «ставити кого на пробу, пробувати»)
неясне;
можливо, утворене на основі контамінації слів [коштува́ти] «куштувати» і [куншт] «витвір мистецтва; мистецтво»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коштува́ти «куштувати» | українська |
| куншт «витвір мистецтва; мистецтво» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України