КОРМ — ЕТИМОЛОГІЯ

корм

потребує додаткової аргументації зіставлення з семантично віддаленими ірл. coirm, cuirm «пиво», гал. κου̃ρμι «вид пива», лат. cremor «слизуватий, густий сік» (КЭСРЯ 212; Фасмер II 329; Гамкрелидзе–Иванов 703; Pedersen Kelt. Gr. I 168);
псл. *ъr̥mъ/*kъr̥ma / *kъr̥mo «корм, їжа», *kъr̥m-jа «тс.» (первісно як назва дії, словотворчо й семантично подібне до *ěd-ja «їжа»);
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з іє. *(s)ker- «різати, краяти; рубати», представленим у дінд. kṛṇā́ti «ранить, вбиває», гр. κείρω (‹*κερ-ι̯ω) «стрижу, відрізую; зрубую; гризу, ковтаю; поїдаю, пожираю; знищую» (сюди ж належать семантично віддалені похідні утворення з формантом -m- типу κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина», κέρμα «відрізаний кусок, зокрема невелика монета, дрібні гроші»), двн. sceran «відтинати, відсікати», лит. skìrti «ділити, відділяти, розривати», псл. kora «кора», skora «шкура», *kъr̥nъ «короткий», споріднених з укр. кора́ «луб», [скі́ра] «шкіра», [корня́ти] «колоти, рубати, бити», причому псл. *kъr̥m(-ъ, -a, -ja) тлумачиться як давній дієприкметник теп. ч. з первісним значенням «щось відрізуване, зрубуване», найкраще збереженим у сучасному «підніжний корм, корм для худоби»;
як паралелі до розвитку семантики наводяться лат. carō «м’ясо» (спочатку «відрізаний кусок»), cēna «трапеза» (‹ іє. *kersnā ‹ *kertsnā- ‹ *kert-, засвідчене також псл. *čъr̥tǫ «ріжу», *čers-ti‹*čert-ti «різати», яким відповідають укр. че́рсти, начерта́ти, че́рта́), гр. δαΐς «бенкет; частування, страви», δαίΐζω «розділяю; розсікаю, розрубую; розриваю; спустошую; знищую» і фр. portion «частина; порція страви» (Петлева Этимология 1974, 16–29; Sławski II 80; SchusterŠewc 628; Bern. I 669; Šuman AfSlPh ЗО, 303; Коген ИОРЯС 23, 27–28);
іншими авторами зближується з псл. *skormъ / *skorma «жир, сало; їжа», представленим у др. скоромъ «жир, масло», укр. ско́ром «м’ясна або молочна їжа, заборонена для вживання у пісні дні», і припускається первісне значення «жир, жирна їжа» з огляду на схв. кṕмак «кабан», кр̀мача «свиноматка» (КЭСРЯ 212; Фасмер III 652–653; Brückner 496; Machek Recherches 38; Мартынов Этимология 1968, 17; Сл. и ие. аккомод. 155–156);
висловлюється думка про генетичний зв’язок псл. *kъr̥mъ / *kъr̥ma (‹*(s)kъr̥mъ / *(s)kъr̥ma) «корм, їжа» і *skormъ/ *skorma (‹ *(s)kormъ/ *(s)korma) «жир; їжа» з іє. *(s)ker-m-, що, як і *(s)krem-/ *(s)krəm (звідки псл. *krem-/*krom- «відтинати, відсікати; відділяти», укр. кре́мса́ти, кромса́ти, [кро́мити]), продовжує іє. *(s)ker «різати», засвідчене у псл. skora «шкура, шкіра», укр. [шкору́па], причому реконструюється семантичний розвиток «січка» (букв. «посічена солома, висівки») → «корм для худоби» → «корм, їжа» (Петлева Этимология 1974, 16–31);
пропонується також (з припущенням чергування задньоязичних) пов’язання з гр. κορέσκω «нагодовую», κόρος «нагодовування, ситість, пересичення», лит. šérti «годувати», šer̥mens, šer̥menys «поминки», прус. sermen «тс., тризна», лит. šãras (pãšaras) «корм для худоби, фураж», що, як і оск.-лат. caria (*k ̑er-i̯ā) «хліб», carēnsis «мірошник», оск. karanter «годуються, харчуються» та лат. Cerēs «Церера (богиня полів, землеробства, зернових культур); дари полів, жнива, врожай, зерно, хліб» (‹ праітальське *keres-), вірм. serm (sermn) «насіння; плем’я, покоління», ser «рід, плем’я, покоління; народження», виводяться від іє. *k ̑er- «рости; годувати» (Фасмер II 329; Преобр. І 356; Горяев 158; Sławski II 80; Brückner 220; Machek ESJČ 293, ESJČS 235; Schuster-Šewc 628; Младенов 265–266; Gołąb LP 16, 61; Agrell BS1 Laufst. 24; Bezzenberger BB 17, 222; Solmsen KZ 35, 483–484; Osthoff Parerga 58, 61–62; Fick I 422; Frisk I 918–919; Boisacq 495; Hrnout–Meillet I 116–117; Walde–Hofm. I 204–205; Джаукян 161, 188–189; Pokorny 577);
р. корм, [ко́рмля], бр. корм, [карма́, ко́рма], др. кормъ (кърмъ, коръмъ) «корм; харчі; вид данини, податку, збору, мита», п. [karma], karm (жін. p.), [karm] (чол. р.), ст. karḿ, [karmia], ч. krmě (кн.), заст. krmí, рідк. krm, слц. krm, [krma], вл. korm, korma, [kormo] «корм (зокрема, той, що приносить пташенятам дорослий птах)», нл. kjarm, kjarmo, болг. кърма́, м. крма, схв. кṕма, слн. kŕma, стсл. кръма «їжа», кръмлга «тс.», кръмити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безко́рм «брак кормів»
ко́рма «травлення (їдкою речовиною)»
ко́рмик «кабан на відгодівлі»
корми́лець «годувальник»
корми́тель «тс.»
корми́ти
кормі́вка «годівля, харчування»
ко́рмленє «тс.»
ко́рмля
ко́рмний «відгодований (про вола, корову та ін.)»
кормни́к «хлів, у якому відгодовують худобу; саж»
кормо- (перша частина складних слів, що відповідає слову корм)
корму́шка «годівниця (для худоби, птиці та ін.)»
недоко́рм
о́ко́рм «їжа, харчування; провіант»
підко́рм
підко́рмка
підко́рмлювати «підгодовувати»
підкормля́ти
по́ко́рм
про́ко́рм
прокорми́ти
проко́рмлення
проко́рмлювати
прокормля́ти
розкорми́ти
розко́рмлювати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
корм білоруська
карма́ білоруська
ко́рма білоруська
кърма́ болгарська
korm верхньолужицька
korma верхньолужицька
kormo «корм (зокрема, той, що приносить пташенятам дорослий птах)» верхньолужицька
serm «насіння; плем’я, покоління» (sermn) вірменська
ser «рід, плем’я, покоління; народження» вірменська
sermn вірменська
κου̃ρμι «вид пива» галльська
κείρω «стрижу, відрізую; зрубую; гризу, ковтаю; поїдаю, пожираю; знищую» (‹*κερ-$ιω)(сюди ж належать семантично віддалені похідні утворення з формантом -m- типу κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина», κέρμα «відрізаний кусок, зокрема невелика монета, дрібні гроші») грецька
*κερ-ι̯ω грецька
κορμός грецька
κέρμα грецька
δαΐς «бенкет; частування, страви» грецька
δαίΐζω «розділяю; розсікаю, розрубую; розриваю; спустошую; знищую» грецька
κορέσκω «нагодовую» грецька
κόρος «нагодовування, ситість, пересичення» грецька
sceran «відтинати, відсікати» давньоверхньонімецька
kṛṇā́ti «ранить, вбиває» давньоіндійська
скоромъ «жир, масло» давньоруська
кормъ «корм; харчі; вид данини, податку, збору, мита» (кърмъ, коръмъ) давньоруська
кърмъ давньоруська
коръмъ давньоруська
*(s)ker- «різати, краяти; рубати» індоєвропейська
*kersnā індоєвропейська
*kertsnā- індоєвропейська
*kert-, індоєвропейська
*(s)ker-m- «різати» індоєвропейська
*(s)krem- індоєвропейська
*(s)krəm індоєвропейська
*(s)ker індоєвропейська
*k ̑er- «рости; годувати» індоєвропейська
coirm ірландська
cuirm «пиво» ірландська
cremor «слизуватий, густий сік» латинська
carō «м’ясо» (спочатку «відрізаний кусок») латинська
cēna «трапеза» (‹ іє. *kersnā ‹ *kertsnā- ‹ *kert-, засвідчене також псл. *čъ$rtǫ «ріжу», *čers-ti‹*čert-ti «різати», яким відповідають укр. че́рсти, начерта́ти, че́рта́) латинська
Cerēs «Церера (богиня полів, землеробства, зернових культур); дари полів, жнива, врожай, зерно, хліб» (‹ праітальське *keres-) латинська
skìrti «ділити, відділяти, розривати» литовська
šérti «годувати» литовська
šer̥mens литовська
šer̥menys «поминки» литовська
šãras «корм для худоби, фураж» (pãšaras) литовська
pãšaras литовська
крма македонська
kjarm нижньолужицька
kjarmo нижньолужицька
karanter «годуються, харчуються» оскська
karma (жін. p.) польська
karm (жін. p.) польська
karm (чол. р.) польська
karḿ (ст.) польська
karmia (ст.) польська
*<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм, їжа» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma «тс.» (первісно як назва дії, словотворчо й семантично подібне до *ěd-ja «їжа») праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mo праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥m-jа праслов’янська
*ěd-ja праслов’янська
kora «кора» праслов’янська
skora «шкура» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥nъ «короткий» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥m праслов’янська
*č<SUP>ъ</SUP>r̥tǫ праслов’янська
*čers-ti праслов’янська
*čert-ti праслов’янська
*skormъ «жир, сало; їжа» праслов’янська
*skorma праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм, їжа»«жир; їжа» (‹*(s)kъ$rmъ / *(s)kъ$rma)(‹ *(s)kormъ/ *(s)korma) праслов’янська
skora «шкура, шкіра» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
*(s)k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ праслов’янська
*(s)k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
*skormъ праслов’янська
*skorma праслов’янська
*(s)kormъ праслов’янська
*(s)korma праслов’янська
*krem- праслов’янська
*krom- праслов’янська
sermen «тс., тризна» прусська
*keres- російська
корм російська
ко́рмля російська
кṕмак «кабан» сербохорватська
кр̀мача «свиноматка» сербохорватська
кṕма сербохорватська
krm словацька
krma словацька
kŕma словенська
кръма «їжа» старослов’янська
кръмлга «тс.» старослов’янська
кръмити старослов’янська
кора́ «луб» українська
скі́ра «шкіра» українська
корня́ти «колоти, рубати, бити» українська
че́рсти українська
начерта́ти українська
че́рта́ українська
ско́ром «м’ясна або молочна їжа, заборонена для вживання у пісні дні» українська
шкору́па українська
кре́мса́ти українська
кромса́ти українська
кро́мити українська
portion «частина; порція страви» французька
krmě (кн.) чеська
krmí (заст.) чеська
krm (рідк.) чеська
caria «хліб» (*k ̑er-i̯ā) ?
carēnsis «мірошник» ?
*k ̑er-i̯ā ?

ко́рма́ «задня частина судна, човна СУМ, Г; [весло, руль, кермо Ж]»

псл. *kъr̥ma «корма; стернове весло»;
з слов’янських мов виводяться рум. cîrmă «руль, штурвал; (перен.) кормило, кермо влади, керівництво», a cîrmuí «кермувати; скеровувати; управляти»;
запозиченнями з російської мови вважаються ч. заст. korma, слц. korma, болг. заст. ко́рма;
немає достатніх підстав з огляду на фонетичні труднощі зближувати слов’янські форми з позбавленими переконливої етимології гр. πρύμνᾰ (іон. гомер. πρύμνη) «корма; кормило» і πρέμνον «товстий край колоди, нижня частина стовбура; кряж, пень» (Младенов 266; Meillet RÉS 7, 7; Bern. I 668; Saussure MSL 7, 92; BSL 23, 86; Zupitza KZ 36, 59; Schwyzer KZ 63, 59; Boisacq 818) або з κυβερνάω «веду, керую» (Machek ESJČ 278, ESJČS 222; LP 5, 61–62; Holub–Lyer 252), що є словом не зовсім ясного походження;
потребує додаткової аргументації зіставлення з р. ко́рень «корінь» (Specht 140), як і припущення про зв’язок з р. корна́ть «обрізувати» (Pokorny 940; Преобр. І 355);
розглядається також як давнє похідне утворення, пов’язане чергуванням голосних з тим самим іє. *(s)ker«різати» і споріднене з псл. [*kъr̥m-ys-l-ъ/ *čьr̥myslъ/*čьr̥myslь] «коромисло», сх.сл. *kъr̥myslъ/kъr̥myslo «тс.», укр. коро́мисло «дерев’яна вигнута палиця; рід важеля» та віддаленішими лит. kártis «жердина» і псл. koryto, укр. кори́то (Трубачев Этимология 1972, 35–41; Hinze ZfSl 17, 20–22; Sławski II 491–492; Brückner 257; KZ 68, 165);
найчастіше тлумачиться як той же ступінь розширеного формантом -mкореня іє. *(s)ker- «різати», що і в псл. *kъr̥mъ / kъr̥ma «корм, їжа», укр. корм «тс.», і пов’язується з гр. κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина», κορμός (ναυτικός) «весло», похідним, як і κέρμα «відрізаний шматок, зокрема дрібна монета», від κείρω (‹*κερ-ιω) «стрижу, відрізую; зрубую», спорідненого з дінд. kṛntáti «ріже», ав. kərəntaiti «тс.; здирає (шкіру)», лит. kir̃sti «рубати; жати; кусати; сильно бити», псл. *čersti (‹ *čert-ti) «різати», укр. че́рсти, з припущенням семантичного розвитку псл. *kъr̥ma «(відрізана) палиця, частина стовбура, жердина» → «весло, рульове весло» → «руль» → «місце на судні, де знаходиться руль» → «корма»;
остаточно не з’ясоване;
р. [корм] «корма», корма́, бр. карма́, др. корма (кърма, къръма) «тс.», ч. заст. korma «задня частина судна над кермом; кермо», слц. korma «задня частина судна над кермом», болг. кърма́ «тс.; стернове колесо, кормило», заст. кръма́ «кермо, кормило», корма (кн.) «тс.; корма», м. крма «корма; штурвал», схв. крма «штурвал (літака, планера); руль судна, стернове весло; (перен.) керівництво; [задня упряжка волів, якими скеровують рух плуга або воза]», поет. кр̑м «штурвал (літака, планера тощо)», рідк. кр̏ма «тс.; кермо; корма», слн. kŕmа «корма (судна)», kŕm «тс.; край судна», цсл. кръма «корма», стсл. кръма «тс.; кермо, руль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

корма́ч «керманич»
ко́рмо «руль, корабельне стернове весло» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kərəntaiti «тс.; здирає (шкіру)» авестійська
карма́ білоруська
ко́рма (заст.) болгарська
кърма́ «тс.; стернове колесо, кормило» болгарська
кръма́ «кермо, кормило» (заст.) болгарська
корма «тс.; корма» (кн.)(заст.) болгарська
πρύμνᾰ «корма; кормило» (іон. гомер. πρύμνη) грецька
πρέμνον «товстий край колоди, нижня частина стовбура; кряж, пень» грецька
κυβερνάω «веду, керую» грецька
κορμός «стовбур, колода, поліно, жердина» грецька
κέρμα «відрізаний шматок, зокрема дрібна монета» грецька
κείρω грецька
*κερ-ιω грецька
ναυτικός грецька
kṛntáti «ріже» давньоіндійська
корма «тс.» (кърма, къръма) давньоруська
кърма давньоруська
къръма давньоруська
*(s)ker «різати» індоєвропейська
*(s)ker- «різати» індоєвропейська
πρύμνη (гомер.) іонійський
kártis «жердина» литовська
kir̃sti «рубати; жати; кусати; сильно бити» литовська
крма «корма; штурвал» македонська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma «корма; стернове весло» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥m-ys-l-ъ «коромисло» праслов’янська
koryto праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥myslъ праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥myslь праслов’янська
-m праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм, їжа» праслов’янська
*čersti «різати» (‹ *čert-ti) праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma «(відрізана) палиця, частина стовбура, жердина» праслов’янська
k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
*čert-ti праслов’янська
ко́рень «корінь» російська
корна́ть «обрізувати» російська
корм «корма» російська
корма́ російська
cîrmă «руль, штурвал; (перен.) кормило, кермо влади, керівництво» румунська
cîrmuí «кермувати; скеровувати; управляти» румунська
крма «штурвал (літака, планера); руль судна, стернове весло; (перен.) керівництво; [задня упряжка волів, якими скеровують рух плуга або воза]» сербохорватська
кр̑м «штурвал (літака, планера тощо)» сербохорватська
кр̏ма «тс.; кермо; корма» сербохорватська
korma словацька
korma «задня частина судна над кермом» словацька
kŕmа «корма (судна)»«тс.; край судна» словенська
kŕm «корма (судна)»«тс.; край судна» словенська
кръма «тс.; кермо, руль» старослов’янська
коро́мисло «дерев’яна вигнута палиця; рід важеля» українська
кори́то українська
корм «тс.» українська
че́рсти українська
кръма «корма» церковнослов’янська
korma (заст.) чеська
korma «задня частина судна над кермом; кермо» (заст.) чеська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥myslъ «тс.» ?
k<SUP>ъ</SUP>r̥myslo ?

ко́рмиця «моховинка, Sagina L.» (бот.)

похідне від корм «їжа тварин» утворення, що виникло як калька лат. sagīna «корм, їжа; моховинка»;
назва зумовлена, мабуть, кормовими властивостями одного з близьких до моховинки лежачої (S. procumbens L.) видів цієї трави;
пор. подібне щодо семантики нвн. Mastkraut «моховинка», букв. «кормова трава»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sagīna «корм, їжа; моховинка» латинська
Mastkraut «моховинка» нововерхньонімецька
корм «їжа тварин» українська

комбіко́рм «комбінований корм (суміш сухих кормів)»

українське слово може розглядатись і як калька російського;
р. комбико́рм «тс.» є складноскороченим словом, утвореним з початкової частини слова комбини́рованный «комбінований» і з слова корм «корм, їжа тварин»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. камбіко́рм «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камбіко́рм «тс.» білоруська
комбико́рм «тс.» російська
комбини́рованный «комбінований» ?
корм «корм, їжа тварин» ?

ко́рба «ручка, яку крутять; коловорот, вантажопідйомний пристрій у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат чи ланцюг»

запозичення з польської мови;
п. korba «кривошип; ручка, рукоятка, корба», як і ч. ст. kurba «корба», виводиться з нім. ст. Kurbe «тс. » (‹ свн. kurbe «ручка колодязя»), яке через двн. curba «тс.» і нар.-лат. *curba зводиться до лат. curvus (ж.p. curva) «кривий; зігнутий, скривлений, загнутий», мабуть, спорідненого з укр. [корта́тися] «поратися; мордуватися», а також псл. krivъ, укр. криви́й;
бр. ко́рба «кривошип», слц. [korba] «ручка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

корба́р «робітник, що працює біля корби, коловорота» (заст.)
ко́рбиль «корба»
ко́рбля
корма «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́рба «кривошип» білоруська
curba «тс.» давньоверхньонімецька
curvus «кривий; зігнутий, скривлений, загнутий» (ж.p. curva) латинська
*curba народнолатинська
Kurbe «тс. » (‹ свн. kurbe «ручка колодязя»), (ст.) німецька
korba «кривошип; ручка, рукоятка, корба» польська
krivъ праслов’янська
kurbe середньоверхньнімецька
korba «ручка» словацька
корта́тися «поратися; мордуватися» українська
криви́й українська
kurba «корба» (ст.) чеська

корми́га «насильницьке панування; неволя, ярмо; (рідк.) кормило, стерно»

пов’язується також з коро́мисло (Трубачев Этимология 1972, 41);
подібний напрям семантичного розвитку виявляють похідні від корма (‹др. кърма) здавна, пор. др. кърмьчьствие «управління», р. ст. кормчая книга «звід церковних законів» (букв. «книга копмчого-стерничого, рульового»);
очевидно, похідне утворення від ко́рма́, яке початково мало значення «стерно, кормило», а потім через переносне вживання набуло значення «влада, владарювання», що згодом набрало сучасного ще вужчого (конкретнішого) семантичного відтінку;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кърмьчьствие «управління» давньоруська
кърма давньоруська
кормчая книга «звід церковних законів» (букв. «книга копмчого-стерничого, рульового»)(ст.) російська
коро́мисло українська
корма (‹др. кърма) українська
ко́рма́ українська

корми́ло «весло або кормове стерно; влада, керівництво» (заст. поет.)

псл. *kъr̥midlo «руль, весло; кормило», найвірогідніше, похідне від *kъr̥miti «управляти кермом, керувати» (представленого в стсл. кръмити, слн. kr̥miti, схв. кр̀мити «тс. »), що виводиться від *kъr̥ma «весло; руль; задня частина судна (човна)», від якого походить також укр. ко́рма́ «тс.»;
ч. слц. kormidlo, болг. корми́ло вважаються запозиченнями з російської мови;
р. корми́ло, др. кормило, къръмило, кърмило, ч. слц. kormidlo, болг. корми́ло, (поет.) кърми́ло «тс.», заст. кръми́ло «кермо», м. кормило «кермо (судна; велосипеда, автомобіля); влада, керівництво», схв. кòрмило, кр̀мило «тс.; (мн.) рульові пера у хвості птаха, пташиний хвіст», слн. krmílo «кормило», стсл. кръмило «тс., руль»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
корми́ло болгарська
корми́ло «тс.» (поет.) болгарська
кръми́ло «кермо» (заст.) болгарська
кърми́ло (заст.) болгарська
кормило давньоруська
къръмило давньоруська
кърмило давньоруська
кормило «кермо (судна; велосипеда, автомобіля); влада, керівництво» македонська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥midlo «руль, весло; кормило» праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥miti «управляти кермом, керувати» (представленого в стсл. кръмити, слн. krmiti, схв. крмити «тс. ») праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥ma праслов’янська
корми́ло російська
кр̀мити сербохорватська
кòрмило сербохорватська
кр̀мило «тс.; (мн.) рульові пера у хвості птаха, пташиний хвіст» сербохорватська
kormidlo словацька
kormidlo словацька
kr̥miti словенська
krmílo «кормило» словенська
кръмити «весло; руль; задня частина судна (човна)» старослов’янська
кръмило «тс., руль» старослов’янська
ко́рма́ «тс.» українська
kormidlo чеська
kormidlo чеська

ко́рмчий «керманич» (заст.)

запозичення з російської мови;
р. ко́рмчий «тс.», др. кормчий «стерновий; той, хто стоїть біля кормила правління», кормьчии, кормичии, кърмьчии, къръмьчии «тс.», як і схв. заст. [кр̀мчија] «священик, пастир», зводяться до стсл. кръмьчии, кръмчии (род. в. одн. кърмьчига, (мн.) кръмьчі) «стерновий», похідного від кръма «кермо; корма», спорідненого з укр. ко́рма́;
укр. [кормча́р] «керманич», найвірогідніше, утворене від основи кормч-, представленої в р. ко́рмчий, др. кормчии, кормчия «тс.»;
болг. кормчи́я «стерновий на судні» вважається видозміненим запозиченням з російської мови;
твердження про вплив гр. ὁ πρυμνητής «кормовий» (‹πρύμνη «корма») на утворення метафоричного значення у стсл. кръмьчи (Шанский ЭСРЯ II 8, 318) потребує додаткової аргументації, як і думка про те, що старослов’янська форма є словотворчою калькою гр. πηδάλιον «кормове весло, руль» (КЭСРЯ 212);
продуктивний для старослов’янської мови суфікс -үии (-vu) у словах типу кръмъчии, кръмьчии, крьмьчи, кьнигъγчии, коpабьчии виводиться від засвідченого вже всіма найдавнішими тюркськими пам’ятками агентивного суфікса тюрк. či (Вайан 232; Мейе ОЯ 412; Кульбакин Древний церковнославянский язык 1917, 186; Соболевский РФВ 1915/2, 402–403; Черных Истор. грам. русск. языка 1954, 321);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кормчи́я «стерновий на судні» болгарська
ὁ πρυμνητής «кормовий» (‹πρύμνη «корма») грецька
πηδάλιον «кормове весло, руль» грецька
πρύμνη грецька
кормчий «стерновий; той, хто стоїть біля кормила правління» давньоруська
кормьчии давньоруська
кормичии давньоруська
кърмьчии давньоруська
къръмьчии «тс.» давньоруська
кормчии давньоруська
кормчия «тс.» давньоруська
ко́рмчий «тс.» російська
ко́рмчий російська
кр̀мчија «священик, пастир» (заст.) сербохорватська
кръмьчии старослов’янська
кръмчии «стерновий» старослов’янська
кръма «кермо; корма» старослов’янська
кърмьчига старослов’янська
кръмьчі старослов’янська
кръмьчии старослов’янська
-үии (-vu) старослов’янська
-vu старослов’янська
кръмъчии старослов’янська
кръмьчии старослов’янська
крьмьчи старослов’янська
кьнигъγчии старослов’янська
коpабьчии старослов’янська
či тюркські
ко́рма́ українська
кормча́р «керманич» українська
кормч- українська

коро́мисло «жердина, на якій носять відра чи кошики; важіль у вагах та ін.»

задовільної етимології не має;
пов’язується з ко́рма́, корми́га «ярмо» (Трубачев Этимология 1972, 35–41; Петлева Этимология 1974, 29–30; Brückner 257; Sławski II 491);
виводиться також з гр. κρεμαστήρ «гак для казана» (Mikl. EW 171; ljapunov AfSlPh 9, 316), з рум. curmezíş (присл.) «поперек» (Karłowicz SWO 300), з р. [коломы́катъ] «вештатися» (КЭСРЯ 213), зіставлялося з дат. шв. karm «рамка» (Matzenauer LF 8, 202);
очевидно, первісним було значення «терези»;
р. коромы́сло, бр. каро́мысел, каро́мысла «тс.», ст. коромыслъ «терези (?)», п. koromysło (з укр.), каш. [čårmëslë] (чол. р. мн.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каро́мысел білоруська
каро́мысла «тс.» білоруська
коромыслъ «терези (?)» (ст.) білоруська
κρεμαστήρ «гак для казана» грецька
karm «рамка» датська
čårmëslë (чол. р. мн.) кашубський
koromysło (з укр.) польська
коломы́катъ «вештатися» російська
коромы́сло російська
curmezíş «поперек» (присл.)(Karłowicz SWO 300) румунська
ко́рма́ українська
корми́га «ярмо» українська
karm «рамка» шведська

ке́рма «кермо» (заст.)

результат видозміни закономірної звукової форми основи корма ( ‹кърма), яка зазнала зближення з запозиченою основою дієслова керува́ти;
р. [кирма] «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?), [кирмова́ть] «працювати стерновими веслами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кер «стерновий»
керма́нич
кермо́
кермови́й
кермува́ти «спрямовувати кермом; керувати»
підкерма́нич «помічник стернового»
підке́рмич «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кирма «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?) російська
кирмова́ть «працювати стерновими веслами» російська
кърма старослов’янська
корма ( ‹кърма) українська
керува́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.