КОНТОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

конто́ра

запозичено за російським і польським посередництвом з німецької й голландської мов;
нім. Kontór «контора», гол. kantoor «тс.» походять від фр. comptoir «контора; письмовий стіл, прилавок», пов’язаного з compter «рахувати, лічити; зважати», що продовжує лат. computare «міркувати; розраховувати»;
р. болг. Конто́ра, бр. болг. канто́ра, п. kantor «контора; письмовий стіл», ч. kontor «канцелярська робота», слц. вл. kontor «контора», схв. кòнтора, слн. kontór «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

канто́ра
конто́рка
конторник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
канто́ра білоруська
Конто́ра болгарська
канто́ра болгарська
kontor «контора» верхньолужицька
kantoor «тс.» голландська
computare «міркувати; розраховувати» латинська
Kontór «контора» німецька
kantor «контора; письмовий стіл» польська
Конто́ра російська
кòнтора сербохорватська
kontor «контора» словацька
kontór «тс.» словенська
comptoir «контора; письмовий стіл, прилавок» французька
kontor «канцелярська робота» чеська
compter «рахувати, лічити; зважати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України