КОВТУН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́вту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; хвороба шкіри, при якій волосся сплутується і злипається, Plica polonica»
псл. *kъltunъ «ковтун, жмут збитого волосся», похідне від *kъltati (sę) «теліпати (ся), колихати (ся)», з яким етимологічно пов’язане укр. [ко́втки́] «сережки»;
пов’язання слова з кирг. kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» (Bern. I 550; Machek ESJČS 215– 216) або виведення його від лит. kalt́nas «ковтун», kaldunas, лтс. kaltuons «тс.» (Blese, Beiträge zur Namenforschung IV 63) сумнівне;
р. колту́н «ковтун (хвороба)», бр. каўту́н «тс.; збите волосся», п. kołtun (з укр. або бр.),ч. koltoun, koltun;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ковто́к
«жмут збитого волосся, вовни, шерсті»
ковту́ння́
«клапті, патли, грудки»
(про волосся)
ковту́новатий
«з ознаками ковтуна на голові»
ковту́нястий
«тс.»
ковту́рря
«патли на голові»
ковтя́к
ковтя́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каўту́н «тс.; збите волосся» | білоруська |
| kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» | киргизька |
| kaltuons «тс.» | латиська |
| kalt́nas «ковтун» | литовська |
| kołtun (з укр. або бр.) | польська |
| *k «ковтун, жмут збитого волосся» | праслов’янська |
| колту́н «ковтун (хвороба)» | російська |
| ко́втки́ «сережки» | українська |
| koltoun | чеська |
| koltun | чеська |
| *k «теліпати (ся), колихати (ся)» (sę) | ? |
| kaldunas | ? |
ковту́н «філістер, обиватель, міщанин»
п. kołtun (з XIX ст.) «небагатий шляхтич або міщанин (зневажливе прізвисько); (пізніше) відстала, обмежена, дріб’язкова людина» виникло, очевидно, як переносне вживання основного значення слова «ковтун; сплутане волосся на голові»;
запозичення з польської мови;
ч. мор. [koltún, koldún] «неохайна людина, вошивець»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| koltún «неохайна людина, вошивець» | моравське |
| koldún «неохайна людина, вошивець» | моравське |
| kołtun «небагатий шляхтич або міщанин (зневажливе прізвисько); (пізніше) відстала, обмежена, дріб’язкова людина» (з XIX ст.) | польська |
| koltún «неохайна людина, вошивець» | чеська |
| koldún «неохайна людина, вошивець» | чеська |
| слова «ковтун; сплутане волосся на голові» | ? |
ковта́ря (кличка вівці)
не зовсім ясне;
можливо, корінь той самий, що і в слові ќовту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ковта́ня
ковте́ша
ко́втка
ко́втя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ќовту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті» | ? |
ковтю́х «карлик; кретин Ж»
очевидно, етимологічно пов’язане з укр. ко́вту́н «жмут сплутаного волосся, вовни, шерсті; хвороба»;
неприйнятне зіставлення (ВеЗн 26) з р. колду́н «чарівник, чаклун»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| колду́н «чарівник, чаклун» | російська |
| ко́вту́н «жмут сплутаного волосся, вовни, шерсті; хвороба» | українська |
ковтя́га «брила, грудка»
не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся», похідного від ко́вту́н «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ковтя́х «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся» | ? |
| ко́вту́н «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України