КОВТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ковто́к «сережка»

пов’язане з р. [колта́ть] «хитати», [колта́ться] «хитатися, теліпатися», яке зводиться до псл. *kъltati «ворушити, хитати; штовхати»;
р. [ко́лтки́, колту́шки] «тс.», п. ст. kołtka «сережка» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́втка «тс.»
ко́втки́ «сережки; підвіски»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kołtka «сережка» (з укр.) польська
*k «ворушити, хитати; штовхати» праслов’янська
колта́ть «хитати» російська
ко́лтки́ російська
колту́шки «тс.» українська
колта́ться «хитатися, теліпатися» ?
kołtka «сережка» (з укр.) ?

ґо́втиця «ґудзик»

очевидно, результат видозміни давнішого *ковтиця, спорідненого з ковтки́ «сережки»;
перехід к в г відбувся, можливо, під впливом семантично тотожного ґомбиця «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковтиця ?
ковтки́ «сережки» ?
ґомбиця «тс.» ?

кугутки́ «сережки»

очевидно, результат контамінації слів [ковтки́] «тс.» і [ко́гу́т] «півень; китиця з півнячого пір’я на капелюсі»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковтки́ «тс.» ?
ко́гу́т «півень; китиця з півнячого пір’я на капелюсі» ?

ко́вки «сережки» (мн.)

можливо, результат спрощення слова [ковтки́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кові́ки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковтки́ «тс.» ?

ко́вту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; хвороба шкіри, при якій волосся сплутується і злипається, Plica polonica»

пов’язання слова з кирг. kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» (Bern. I 550; Machek ESJČS 215– 216) або виведення його від лит. kalt́nas «ковтун», kaldunas, лтс. kaltuons «тс.» (Blese, Beiträge zur Namenforschung IV 63) сумнівне;
псл. *kъltunъ «ковтун, жмут збитого волосся», похідне від *kъltati (sę) «теліпати (ся), колихати (ся)», з яким етимологічно пов’язане укр. [ко́втки́] «сережки»;
р. колту́н «ковтун (хвороба)», бр. каўту́н «тс.; збите волосся», п. kołtun (з укр. або бр.),ч. koltoun, koltun;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ковто́к «жмут збитого волосся, вовни, шерсті»
ковту́ння́ «клапті, патли, грудки» (про волосся)
ковту́новатий «з ознаками ковтуна на голові»
ковту́нястий «тс.»
ковту́рря «патли на голові»
ковтя́к
ковтя́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каўту́н «тс.; збите волосся» білоруська
kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» киргизька
kaltuons «тс.» латиська
kalt́nas «ковтун» литовська
kołtun (з укр. або бр.) польська
*k «ковтун, жмут збитого волосся» праслов’янська
колту́н «ковтун (хвороба)» російська
ко́втки́ «сережки» українська
koltoun чеська
koltun чеська
kaldunas ?
*k «теліпати (ся), колихати (ся)» (sę) ?

ковто́к «ганчірка; частка; клаптик»

очевидно, етимологічно тотожне з [ковто́к] «сережка» (первісно «те, що теліпається, зокрема на рваному одязі»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковто́к «сережка» (первісно «те, що теліпається, зокрема на рваному одязі») ?

ковта́ря (кличка вівці)

можливо, корінь той самий, що і в слові ќовту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ковта́ня
ковте́ша
ко́втка
ко́втя «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ќовту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті» ?

ковта́ти «глитати»

псл. *kъltati «ковтати», пов’язане паралелізмом початкових приголосних з *glъtati, укр. глита́ти «тс.»;
р. [ко́лтнуть] «ковтнути», [колто́к] «ковток», бр. [каўта́ць] «ковтати», ч. [klutati] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ковка́ти
ко́вкнути «ковтнути»
ковта́льний «пов’язаний з ковтанням»
ковто́к
ковть (виг.)
колка́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каўта́ць «ковтати» білоруська
*k «ковтати» праслов’янська
ко́лтнуть «ковтнути» російська
глита́ти «тс.» українська
колто́к «ковток» українська
klutati «тс.» чеська
*glъtati ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.