КЕТЯГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ке́тяг, ке́тях «гроно; [пень] Ж»
очевидно, повʼязане з [ки́та] «китиця»;
кореневе е, мабуть, виникло фонетично на місці и;
суфіксальна частина слова вимагає зʼясування;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кетяжи́стий
кетяши́на
ки́тяг
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ки́та «китиця» | українська |
ко́тях «суцвіття верби, лози тощо»
очевидно, результат контамінації слів ке́тяг і ко́тик «суцвіття верби» з оглушенням кінцевого г, властивим західним говіркам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́тлях
котю́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́тяг «суцвіття верби» | українська |
ко́тик | українська |
г | українська |
ковтя́х «гроно; суцвіття (ягід, бузку, дрібних плодів)»
результат видозміни слова ке́тяг (ке́тях) «гроно», зближеного з [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся»;
зближення зумовлене, очевидно, загальною схожістю форми грона чи суцвіття з формою збитого у грудки волосся;
пор. подібний семантичний зв’язок у слові бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́тяг «гроно» (ке́тях) | ? |
ковтя́х «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся» | ? |
бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України