ЗДОРОВ'Ю — ЕТИМОЛОГІЯ
дола́ти «перемагати; справлятися; оволодівати»
псл. dolati «пересилювати, переборювати» розглядається як відіменне утворення;
дальші зв’язки неясні;
здебільшого пов’язується з до́ля (Фасмер І 525; Преобр. І 189–190; Sławski І 154–155; Brückner 92; Holub–Kop. 104), хоча можливий і зв’язок з діл, р. дол (Фасмер–Трубачев І 525);
зіставлялося також з дінд. dhar- «витримати, пересилити, встояти» і реконструювалося псл. *ob-dolъ – пор. ч. odol «відсіч» (Machek ESJČ 123);
висловлювалося припущення про те, що псл. *dol- є варіантом на -l- кореня *dher(там же) або кореня *dor-, засвідченого в укр. здоро́в’я (Горяев 277);
р. [доле́ть] «пересилювати, переборювати», [до́ли́ть] «тс.; мучити, непокоїти; хилити до сну», одолева́ть, преодолева́ть, бр. адо́лець «перемогти», адо́льваць, [вздо́лиць] «могти, бути здоровим», [суздо́лиць] «подолати, змогти», др. одолати, одоляти, одалати «перемогти», одолѣвати «перемагати, пересилювати», одоловати «суперничати», п. dołać «боротися, воювати», zdołać «зуміти, змогти, справитися», podołać «тс.», ч. odolati «встояти, утриматись», udolati «перебороти, пересилити», zdolati «тс.», слц. dolieť «бути в змозі», odolať «устояти, утримати», болг. одоля́вам «перемагати, переборювати», м. одолее, схв. одòлети, одолéвати, слн. odoleti, стсл. одолѣти, одолгати, одолѣвати, одоловати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́долати
«подолати»
ви́доліти
«тс.»
здола́ти
«подолати, змогти»
здолі́ти
нездо́льний
нездоля́щий
одоліва́ти
подола́ти
подолі́ти
подо́лувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| адо́лець «перемогти» | білоруська |
| одоля́вам «перемагати, переборювати» | болгарська |
| dhar- «витримати, пересилити, встояти» | давньоіндійська |
| одолати | давньоруська |
| одолее | македонська |
| dołać «боротися, воювати»«зуміти, змогти, справитися»«тс.» | польська |
| zdołać «боротися, воювати»«зуміти, змогти, справитися»«тс.» | польська |
| podołać «боротися, воювати»«зуміти, змогти, справитися»«тс.» | польська |
| dolati «пересилювати, переборювати» | праслов’янська |
| *ob-dolъ | праслов’янська |
| *dol- | праслов’янська |
| дол | російська |
| доле́ть «пересилювати, переборювати» | російська |
| одòлети | сербохорватська |
| dolieť «бути в змозі»«устояти, утримати» | словацька |
| odolať «бути в змозі»«устояти, утримати» | словацька |
| odoleti | словенська |
| одолѣти | старослов’янська |
| здоро́в'я | українська |
| до́ли́ть «тс.; мучити, непокоїти; хилити до сну» | українська |
| одолева́ть | українська |
| преодолева́ть | українська |
| адо́льваць | українська |
| вздо́лиць «могти, бути здоровим» | українська |
| суздо́лиць «подолати, змогти» | українська |
| одоляти | українська |
| одалати «перемогти» | українська |
| одолѣвати «перемагати, пересилювати» | українська |
| одоловати «суперничати» | українська |
| одолéвати | українська |
| одолгати | українська |
| одолѣвати | українська |
| одоловати «тс.» | українська |
| odol «відсіч» | чеська |
| odolati «встояти, утриматись»«перебороти, пересилити»«тс.» | чеська |
| udolati «встояти, утриматись»«перебороти, пересилити»«тс.» | чеська |
| zdolati «встояти, утриматись»«перебороти, пересилити»«тс.» | чеська |
| до́ля | ? |
| діл | ? |
| odol «відсіч» | ? |
здоро́вий
остаточно не з’ясоване;
припускається псл. *sъdorvъ, як утворене з компонентів sъ-, спорідненого з дінд. su- «добрий», ав. hu-, гал. дірл. su-, so-, гр. ὑ-(γιής) «тс.», і *dorv-, пов’язаного чергуванням голосних з *dervo «дерево»;
таким чином, первісне значення – «з доброго дерева» (Критенко Вступ 556; Шанский ЭСРЯ II 6, 82; Фасмер–Трубачев II 90; Преобр. І 247–248; Brückner 650; БЕР І 627– 628; Skok III 646; Berп. I 214; Trautmann 53; Зализняк ВСЯ 6, 36);
виводиться також від псл. *sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий»), що змінилося в *srov- ›strov-, zdrov-, *srav-›sdrav(Ondruš Slavica 1, 34–42; JČ 9, 148; Machek ESJČ 713);
зіставлення псл. *dorv- з дінд. dharúṇaḥ «той, що підтримує», dhārayati «тримає, несе, підпирає» (Mikl. EW 49; Meillet Études 88; Ernout–Meillet 409) сумнівне;
р. здоро́вый, бр. здаро́вы, др. здоровыи, съдоровье, п. zdrowy, ч. слц. zdravý, вл. нл. strowy, болг. м. здрав, схв. здрȁв, слн. zdràv, стсл. здравъ, съдравъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безздоро́вʼя
заздоро́вний
занездоро́ві́ти
здорівник
здоро́в
здоро́в'я
здоров'як
здорова трава
«звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.»
(бот.)
здорова́й
здорова́ль
здорова́нь
здорове́га
здорове́ць
здорови́ла
здорови́ло
здорови́ти
«оздоровляти»
здоро́вити
здоро́витися
здоро́вість
здорові́ти
здорові́шати
здоро́вкатися
здоровко́
здоровкова́тий
«кремезний»
здоро́вкуватий
«сильний, бадьооий, здоровий»
здоро́вний
(молебень)]
здоровник
«тс.; підлісник європейський, Sanicula europaea L.»
здорово́
«сильно; дуже»
здо́рово
здорову́ля
«висока жінка»
нездоро́вʼя
нездоро́витися
нездоро́вкуватий
«хворобливий»
оздорови́ти
оздорові́ти
оздоро́влювати
оздоровля́ти
оздоро́вний
оздоро́вниця
оздоро́вчий
поздоро́ви́тися
поздоро́вкати
поздоро́влення
поздоровля́ти
поздоро́вний
поздоро́вний
поздоро́вник
прездоро́вий
уздорови́ти
уздоровля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hu- | авестійська |
| здаро́вы | білоруська |
| здрав | болгарська |
| strowy | верхньолужицька |
| su- | галльська |
| ὑ-(γιής) «тс.» | грецька |
| su- «добрий» | давньоіндійська |
| sárvaḥ «цілий» | давньоіндійська |
| dharúṇaḥ «той, що підтримує» | давньоіндійська |
| dhārayati «тримає, несе, підпирає» | давньоіндійська |
| su- | давньоірландська |
| здоровыи | давньоруська |
| съдоровье | давньоруська |
| salvus | латинська |
| здрав | македонська |
| strowy | нижньолужицька |
| zdrowy | польська |
| *sъdorvъ | праслов’янська |
| *dorv- | праслов’янська |
| *dervo «дерево» | праслов’янська |
| *sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий») | праслов’янська |
| *srov- | праслов’янська |
| *srav- | праслов’янська |
| sdrav | праслов’янська |
| *dorv- | праслов’янська |
| здоро́вый | російська |
| здрȁв | сербохорватська |
| zdravý | словацька |
| zdràv | словенська |
| здравъ | старослов’янська |
| съдравъ | старослов’янська |
| zdravý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України