ДОШКУЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дошку́ли́ти «дійняти, допекти, датися взнаки»
похідні утворення від іменника ску́ла «нарив, болячка»;
зміна ск › шк, як у скло › шкло, скребти́ › шкребти́ та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доску́ла
«докучання, сильний неспокій, біда»
доскули́ти
доску́лювати
«тс.»
дошку́льки́й
дошку́льний
дошкуля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ску́ла «нарив, болячка» | ? |
| скло | ? |
| шкло | ? |
| скребти́ | ? |
| шкребти́ | ? |
шку́лити «дошкуляти; [дряпати, обдирати шкіру] Нед»
споріднене зі [ску́ла] «нарив, болячка», пор. шку́ла «вилиця»;
п. [szkulować] «ображати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дошку́лити
дошку́льний
неошку́льний
ошку́льно
«кривдно»
шку́ла
«лихо, шкода, мука»
шкулки́й
«дошкульний»
шкульки́й
шкульний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szkulować «ображати» | польська |
| ску́ла «нарив, болячка» | українська |
| шку́ла «вилиця» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України