ДОТЕПА — ЕТИМОЛОГІЯ

до́теп «жарт»

очевидно, походить від псл. dotьрьnъ «дотичний, вникливий», пов’язаного з těpati (‹*toip-) «трясти; бити», збереженим в укр. ті́па́ти, і з tipati «ударяти, дотикати», до якого зводиться ч. vtip «жарт, спритність», důvtip, слц. vtip, dôvtip «тс.»
відношення сюди ч. stíbat «встромляти» (Machek ESJČ 577, 703) неясне

Фонетичні та словотвірні варіанти

доте́па «здібність, здатність»
доте́пний
доте́пник
доте́пувати
недоте́па
недоти́па
несте́пний «недотепний»
удоте́плений «здібний, талановитий»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
dotьрьnъ «дотичний, вникливий» праслов’янська
vtip словацька
ті́па́ти українська
vtip «жарт, спритність» чеська
stíbat «встромляти» чеська
tipati «ударяти, дотикати» ?
důvtip ?
dôvtip «тс.» ?

сте́пний «здібний, умілий»

пов’язане з [доте́па] «здібність, здатність», доте́пний

Фонетичні та словотвірні варіанти

сті́пни́й «тс., кмітливий, дотепний»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
доте́пний нижньолужицька
доте́па «здібність, здатність» українська


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України