ДОТЕПА — ЕТИМОЛОГІЯ

до́теп «жарт»

очевидно, походить від псл. dotьрьnъ «дотичний, вникливий», пов’язаного з těpati (‹*toip-) «трясти; бити», збереженим в укр. ті́па́ти, і з tipati «ударяти, дотикати», до якого зводиться ч. vtip «жарт, спритність», důvtip, слц. vtip, dôvtip «тс.»;
відношення сюди ч. stíbat «встромляти» (Machek ESJČ 577, 703) неясне;
p. недотёпа (з укр. ?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

доте́па «здібність, здатність»
доте́пний
доте́пник
доте́пувати
недоте́па
недоти́па
несте́пний «недотепний»
удоте́плений «здібний, талановитий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dotьрьnъ «дотичний, вникливий» праслов’янська
vtip словацька
ті́па́ти українська
vtip «жарт, спритність» чеська
stíbat «встромляти» чеська
tipati «ударяти, дотикати» ?
důvtip ?
dôvtip «тс.» ?
недотёпа (з укр. ?) ?


сте́пний «здібний, умілий»

пов’язане з [доте́па] «здібність, здатність», доте́пний;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сті́пни́й «тс., кмітливий, дотепний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
доте́пний нижньолужицька
доте́па «здібність, здатність» українська

нетіпа́ха «неохайна, неакуратна жінка»

похідне утворення від ті́па́ти «трясти, бити, ударяти»;
первісно могло означати «такий (така), що не вміє як слід ударити (в роботі, на полюванні, в бою)»;
інший давній варіант цього кореня зберігся у формах недоте́па, до́теп (див.);
р. [нетю́па] «неохайна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

неті́па
неті́па́нка
нетьопу́ха «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нетю́па «неохайна людина» російська
ті́па́ти «трясти, бити, ударяти» українська
недоте́па українська
до́теп українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.