ГРУЗЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *grǫzъ, повʼязане чергуванням голосних з gręz- (укр. грязь, гря́знути);

найближче споріднене лит. gramzdeti «поринати», gramzdùs «глибоко загрузлий»;

р. бр. груз, др. грузитися «погрузати», п. grąz «багно», grążyć «занурювати», ч. hroužiti, слц. hružití «тс.», нл. gruzk (іхт.) «пічкур», схв. [gruzȉt] «занурювати», слн. grozíti «поринати, занурюватися», стсл. погрѫзити «занурити, заглибити»;

запозичення з польської мови;

п. gruz «уламки муру, скель, руїни; щебінь», gruzel «грудка; (ст.) болячка», ст. gruzła «грудка; болячка; ґуля», [gruzel] «залоза», як і їх відповідники вл. hruzl «грудка, брила», нл. gruzła, [gruzdla] «тс.», болг. гру́за «грудка (сиру)», походять, можливо, від того самого кореня, що й псл. gruda, укр. гру́да, і найближче споріднені з лит. gráužas «крупний гравій», лтс. gruži (мн.) «груз, гравій», graušļ і «груз; руїни», які зводяться до дієслова лит. gráužti «гризти, жерти», лтс. graûzt «тс.», спорідненого з псл. gryzti, укр. гри́зти;

можливо, повʼязане з гру́да, через те, що росте на грудках;

зіставляється також (Шанский ЭСРЯ I 4, 183; РЯШ 1967/6, 56, 128; Откупщиков 146) з лит. gruzdùs «ламкий, хрусткий», спорідненим з псл. gruda, укр. гру́да;

менш переконливе зіставлення з лит. gruzdénti «диміти» (Преобр. І 162; Потебня РФВ 3, 92; Горяев 81) за тією ознакою, що цей гриб і дим гіркі;

р. груздь, бр. грузд, груздзь;

пов’язане з груз¹ (див.);

якщо зару́жжа означає також назву вологих солончаків, то можливий зв’язок із гру́знути, звідки *за(г)ружжа › зару́жжа;

очевидно, похідне від [ру́жий] «червоний» за відповідним кольором ґрунту;