ГРОШІ — ЕТИМОЛОГІЯ

гріш «півкопійки; гроші» (заст.)

запозичене (можливо, через посередництво польської мови) з старочеської або давньоверхньонімецької;
ч. ст. groš (грошова одиниця), як і двн. grosch(e), походить від слат. grossus (dēnārius) букв. «товстий» (динар), спорідненого з корн. bras «товстий», дірл. bres «тс.»;
р. бр. болг. м. грош, п. grosz «гріш, гроші», ч. слц. groš, вл. нл. kroš, схв. грȍш, слн. groš;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безгрі́шний
безгрі́шшя
безгроше́вʼя
безгроші́вʼя
безгрошо́вий
гроша́ччя «гроші»
грошва́ «тс.»
гроше́вий
гроше́во «купа грошей»
грошеня́та
гроши́на «монета»
грошиство́ «багато грошей»
гро́ші
гро́шник «багач»
грошови́й
грошови́тий «багатий»
грошшя́ «гроші»
грошъ (XIV ст.)
ґрош «маклер» (ч)и́тяр] ЕЗб ЗО
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грош білоруська
грош болгарська
kroš верхньолужицька
grosch(e) давньоверхньонімецька
bres «тс.» давньоірландська
bras «товстий» корнська
грош македонська
kroš нижньолужицька
grosz «гріш, гроші» польська
грош російська
грȍш сербохорватська
grossus (dēnārius) середньолатинська
groš словацька
groš словенська
groš (грошова одиниця) чеська
groš чеська
groš (грошова одиниця) ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.