ГОРІЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ

горі́лка

повʼязане з горі́ти;
вважається утвореним за зразком п. gorzałka;
можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (пор. ст. горѣлое вино) або *горіла(я) вода (пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.»);
припущення про можливість виникнення п. gorzałka, отже, й укр. горі́лка, внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нвн. Branntwein) «горілка» (Фасмер І 440) не досить обґрунтоване;
малоймовірна думка про утворення р. [горе́лка] за зразком п. gorzałka (Brückner 151; Фасмер І 440), природніше вважати його наслідком українського впливу;
р. (пд.) [горе́лка], бр. гарэ́лка, п. gorzałka, ч. kořalka (від п. gorzałka), слц. [goralka, goržolka] (з п.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

гарі́лка
горилка (1562)
горі́вка
горіла́т
горі́лиця
горілу́ха
горілча́ний
горільни́цтво «ґуральництво»
горїльня «ґуральня»
горіля́ччя (зб.)
горѣвка (XVIII ст.)
горѣлка (1678)
горѣлое «горілка» (1511)
згорі́вка
зорі́вка
орі́лка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гарэ́лка білоруська
der brannte Wein «горілка» (пізніше нім. der gebrannte Wein, нвн. Branntwein)(Фасмер І 440) нововерхньонімецька
gorzałka польська
gorzałka польська
gorzałka польська
gorzałka польська
горе́лка російська
горе́лка (пд.) російська
goralkaп.) словацька
goržolkaп.) словацька
горі́лка українська
kořalka (від п. gorzałka) чеська
горі́ти ?
горіле (пор. ст. горѣлое вино)(пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.») ?
вино (пор. ст. горѣлое вино)(пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України