ГАЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

га́яти «затримувати; марно витрачати (час)»

виведення від нім. hegen «огороджувати, берегти», двн. hagan «тс.» (Срезн. І 508 – 509; Malinowski Beitr. zur vergl. Sprachforsch. VI, 1870, 279–280) необґрунтоване;
в українській мові розвиток значення відбувався так: «загороджувати – закривати – займати місце – займати час – марнувати час»;
псл. gajiti «огороджувати», пов’язане з gajь «гай»;
р. [га́ить] «крити, захищати, закривати», [га́ять] «тс.», др. гаити «огороджувати, захищати» (?), п. ст. gaić (sąd) «справляти (суд)», gajony sąd «відкритий, легальний суд)», ч. hajiti «захищати, охороняти», слц. hájiť «стерегти, берегти, захищати», вл. hajić «пильнувати, захищати», нл. gajiś «загороджувати, підтримувати, живити», схв. га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гає́ний «необережний, недбалий»
га́їти «гаяти; даремно займати місце»
гай «людина, що марно витрачає час»
га́йка «затримка»
гайли́вий «тс.»
га́йни́й «повільний, забарний; порожній Ж»
гальни́й «гайний»
га́янка «тс.»
га́ятися «баритися»
зага́їти «заставити, зайняти, загородити»
зага́й «затримка»
зага́йка
зага́йко «повільна людина»
зага́йний
зага́йство «тс.»
нега́йний
прога́йка
прога́йливий
уга́йка
уга́йство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hajić «пильнувати, захищати» верхньолужицька
hagan «тс.» давньоверхньонімецька
гаити «огороджувати, захищати» (?) давньоруська
gajiś «загороджувати, підтримувати, живити» нижньолужицька
hegen «огороджувати, берегти» німецька
gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) польська
gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) польська
га́ить «крити, захищати, закривати» російська
га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати» сербохорватська
hájiť «стерегти, берегти, захищати» словацька
га́ять «тс.» українська
hajiti «захищати, охороняти» чеська
так: «загороджувати -- закривати -- займати місце -- займати час -- марнувати час» ?
gajiti «огороджувати» ?
gajь «гай» ?
gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) ?
gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) ?

га́йворон «грак, Corvus frugilegus L.» (орн.)

псл. *gajьvornъ›, *gavornъ›, утворене з основи дієслова *ga(j)-, що виступає в др. гаяти «каркати», р. гай «крик галок; шум, галас», [га́я] «зграя птахів», лит. giedóti «співати», gaidỹs «півень», [gáida] «мелодія, нота», дінд. gáyati «співає», лат. gāius «сойка» (іє. *gāi- «співати»), і іменника *ѵоrnъ «ворон»;
р. га́йворон, ст. воронограй, п. нл. gawron, ч. слц. havran, вл. hawron, болг. га́рван, [га́вран], м. гавран, схв. гȁврāн, слн. gávran;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ворон
га́йвор
га́йворінь «гайвороння; дурні» (зб.)
гайвороненя́
га́йвороння (зб.)
гайвороня́
гайворо́нячий
га́льворон «тс.»
гра́йворон
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́рван болгарська
hawron верхньолужицька
gáyati «співає» давньоіндійська
гаяти «каркати» давньоруська
gāius «сойка» (іє. *gāi- «співати») латинська
giedóti «співати» литовська
гавран македонська
gawron нижньолужицька
gawron польська
*gajьvornъ› праслов’янська
гай «крик галок; шум, галас» російська
га́йворон російська
гȁврāн сербохорватська
havran словацька
gávran словенська
га́вран українська
havran чеська
*gavornъ› ?
*ga(j)- ?
га́я «зграя птахів» ?
gaidỹs «півень» ?
gáida «мелодія, нота» ?
*ѵоrnъ «ворон» ?
воронограй ?

гайнува́ти «переводити, розтрачувати; [бенкетувати, гуляти]»

очевидно, результат контамінації дієслова га́яти «даремно витрачати (час)» і іменника гайно́ «гній, екскременти» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

гейнува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́яти «даремно витрачати (час)» ?
гайно́ «гній, екскременти» ?

угай «постійно, безперервно» (присл.)

не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від га́яти «затримувати; марно витрачати (час)», при якому префікс у- має заперечувальне значення (тобто «не витрачаючи марно часу, безперервно, постійно, весь час»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́яти «затримувати; марно витрачати (час)» українська

уга́яти «клопотати»

не зовсім ясне;
можливо, запозичене з чеської мови;
ч. uhájiti «захистити, відстояти» пов’язане з hajiti «захищати, охороняти», якому відповідає укр. га́яти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́яти українська
uhájiti «захистити, відстояти» чеська
hajiti «захищати, охороняти» чеська

гай

менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;
псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;
р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);
Фонетичні та словотвірні варіанти

гаї́на «гай»
гайний
гайни́к «місце, де росте гай Я; лісник»
гайовий
гайови́к «лісовик»
гайчу́к «син лісника»
загай «зарість, хащі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гай білоруська
haj верхньолужицька
гаи давньоруська
*gāi- «співати» індоєвропейська
gaj нижньолужицька
Hag «огорожа» німецька
gaj польська
gatь праслов’янська
gajiti «кричати, галасувати» праслов’янська
*gajь праслов’янська
гай «галас» російська
гай російська
гȃј (у складних топонімах) сербохорватська
háj словацька
гать українська
го́їти «залишати жити, вирощувати» (первісне) українська
háj чеська
Hain «двн. hagan) «гай» ?
гай ?

гаї́вка «веснянка»

виводиться (Zilynskyj Slavia 43, 47–54) від назви птаха го́голь (Bucephala clangula), який відзначається особливо гарним танцем під час токування;
пов’язувалось ще з гай (Гнатюк, Гаївки, Львів, 1909), га́ятися (Шейковский, Быт подолян І 1, К., 1860, 1; Свидницький Основа 1861 XI–XII 39) глаго́лати (Щурат Дѣло 1910, 95, 6–7), дінд. Holī «весняне свято» (Партицький Правда 1868, 244);
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

агі́вка
гагі́вка
гагілка
гагулка
гаїлка
галагівка
галагілка
єгулка
огулка
явілка
ягі́вка
ягі́лка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Holī «весняне свято» давньоіндійська
го́голь ?
гай ?
га́ятися ?

га́йда́ (вигук, заклик до початку руху чи роботи)

тур. hayda, haydi (вигук підгону) споріднене з тат. hайде «іди», башк. әйдә «тс.» і походить, очевидно, від тюрк. ajda/hajda «гнати», збереженого в кирг. айда «гнати»;
запозичення з турецької мови (в російську – з татарської);
р. айда, бр. гайда́, п. hajda (з укр.), ч. hajdy, слц. hajdy, hajda, болг. ха́йде, схв. xàjde, слн. hàjdi, hajd;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гай «тс.»
гайд-гайд «вигук для підгону свиней»
гайт «гайда»
га́йти «гуляти» (дит.)
га́йту «тс.»
гайту́сь «випорожнятися» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
әйдә «тс.» башкирська
гайда́ білоруська
ха́йде болгарська
айда «гнати» киргизька
hajdaукр.) польська
айда російська
xàjde сербохорватська
hajdy словацька
hajda словацька
hàjdi словенська
hajd словенська
hайде «іди» татарська
hayda турецька
ajda/hajda «гнати» тюркські
hajdy чеська
haydi (вигук підгону) ?

гайну́ти «побігти, кинутись, майнути»

очевидно, пов’язане з [гай] «гайда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гайдну́ти «утекти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гай «гайда» ?

ліса́ниця «вид гаївки»

пор. гаї́вкагай;
очевидно, похідне утворення від ліс;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гаї́вка українська
гай українська
ліс українська

підгайник «кінський часник лікарський, Alliaria officinalis Andrz.» (бот.)

похідне утворення від гай;
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина часто зустрічається в гаях, лісах і чагарниках;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гай українська

прогаї́ти «прибрати, звільнити місце; (про ліс) розчистити, розрідити»

пов’язане з [га́йний] «вільний, пустий», [про́галь] «галявина, прогалина»;
очевидно, результат зближення основи гал- із словом гай, пор. р. [прога́лить] «прочистити», схв. про̀галити «прорідити (ліс)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прога́лить «прочистити» російська
про̀галити «прорідити (ліс)» сербохорватська
га́йний «вільний, пустий» українська
про́галь «галявина, прогалина» українська
гай українська

прога́йвина «галявина»

результат контамінації слів прога́лина і гай;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прога́вина
прогайльовина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прога́лина українська
гай українська

ягі́лка «весняна гра і пісня дівчат у Великодні дні»

не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від [*ягли] «просо» (пор. лемк. [я́гли́] «пшоно»), пов’язане зі старовинною піснею-грою (пор. відому пісню «А ми просо сіяли…»);
зникнення твірного слова в більшості українських південно-західних говірок призвело до деетимологізації похідного ягі́лка, що викликало його деформацію ([гагі́лка]) і вторинне зближення з гай, гаї́вка;
ареал поширення слова, що межує із західнослов’янськими мовами, де є відповідники укр. [ягли] зі значенням «просо» (пор. п. ст. jagły «просо», вл. jahły «просо», jahłа «зерно проса»), цьому припущенню не суперечить;
спроба пов’язання з гай (Гнатюк Гаївки 1909, 12) непереконлива;
Фонетичні та словотвірні варіанти

агі́вка
гагі́вка
гагі́лка «ягілка»
гаї́вка «тс.»
ягі́вка «весняна гра, пісня»
ягі́лка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
jahły верхньолужицька
jahłа верхньолужицька
jagły (ст.) польська
*ягли «просо» (пор. лемк. [я́гли́] «пшоно») українська
ягі́лка українська
гай українська
гаї́вка українська
ягли «просо» (пор. п. ст. jagły «просо», вл. jahły «просо», jahłа «зерно проса») українська
я́гли́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України