ГАНЬБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гальмо́ «недолік, вада»

неясне;
можливо, є результатом видозміни якихось форм, пов’язаних з га́нити, ганьби́ти, під впливом гальмо́1;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гальмува́ти «знаходити недоліки, ганьбити»
непогальмо́ваний «цілий, незіпсований»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́нити ?
ганьби́ти ?
гальмо́ ?

га́на «осуд, ганьба, сором»

псл. gana, ganīti, пов’язане з goniţi «гонити» як варіант з іншим ступенем чергування голосних;
пор. укр. ганяти, р. нагоняй «прочухан»;
виводиться ще (ЭССЯ 6, 99) з псл. ganati «говорити»;
незадовільне з фонетичного боку зіставлення з псл. gaďb «гад» (Miki. EW 60; Osten–Sacken KZ 44, 158) і про запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. hona «ганьба, образа, глузування», нвн. Hohn) (Gebauer І 403; Bern. I 376), як і деякі інші пояснення (Machek ESJČ 159–160; Marvan LF 84, 31);
р. [ганить], бр. ганіць, n. gana «догана», ganić «осуджувати, докоряти», ч. hana «догана, образа», haniti, haněti «ганити», вл. hanić «осуджувати», нл. ст. gańba «ганьба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ган «ганьба»
гана «догана»
ганаба
ганебний
ганити
ганібний
ганобний
гань
ганьба
ганьба «сором»
ганьбити
ганьбитися «соромитися»
ганьбливийж
ганьбувати
ганьмо
догана
ж «тс.»
нагана «догана»
перегана «перебирання, бракування»
переганка «тс.»
пригана «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ганіць «догана»«осуджувати, докоряти» білоруська
hanić «осуджувати» верхньолужицька
gańba «ганьба» нижньолужицька
gana праслов’янська
ganati «говорити» праслов’янська
gaďb «гад» праслов’янська
нагоняй «прочухан» російська
ганить російська
ганяти українська
hana «догана, образа»«ганити» чеська
haniti «догана, образа»«ганити» чеська
haněti «догана, образа»«ганити» чеська
ganīti ?
goniţi «гонити» ?
ганяти ?
gańba «ганьба» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.