ГАЛЬМО — ЕТИМОЛОГІЯ
гальмо́
очевидно, запозичення з давньо- чи середньоверхньонімецької мови;
двн. *hamal «путо для тварин (яким передня нога прив’язувалась до голови)», споріднене з ісл. mill «путо для тварин», дангл. hẹmman «гальмувати, стримувати», нвн. hemmen «тс.»;
першими гальмами були мотузки, якими колесо прив’язувалось до полудрабка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́йма
га́лем
га́льма
гальмівни́й
гальмува́льний
гальмува́ти
гам
га́мів
ганьмо́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hẹmman «гальмувати, стримувати» | давньоанглійська |
*hamal «путо для тварин (яким передня нога прив’язувалась до голови)» | давньоверхньонімецька |
mill «путо для тварин» | ісландська |
hemmen «тс.» | нововерхньонімецька |
давньо- | ? |
гальмо́ «недолік, вада»
неясне;
можливо, є результатом видозміни якихось форм, пов’язаних з га́нити, ганьби́ти, під впливом гальмо́1;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гальмува́ти
«знаходити недоліки, ганьбити»
непогальмо́ваний
«цілий, незіпсований»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́нити | ? |
ганьби́ти | ? |
гальмо́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України