ГАЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гали́ти «квапити, підганяти; радити ж»
очевидно, похідне від тієї самої звуконаслідувальної основи гал-, від якої утворені і [гала́й] «крикун», га́лас, галу́-балу́;
зіставляється з дісл. gala «кричати», двн. galan «співати», гот. gōljan «вітати», кімр. galw «звати»;
р. [га́лить] «пустувати, жартувати, сміятися», [га́литься] «намагатися», п. [gałuszyć] «зчиняти галас», ч. [haliti se] «голосно сміятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гальмува́ти
«квапити»
голи́тися
«квапитися»
нага́йний
«тс.»
нага́льний
«спішний, невідкладний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gōljan «вітати» | готська |
galan «співати» | давньоверхньонімецька |
gala «кричати» | давньоісландська |
galw «звати» | кімрська |
gałuszyć «зчиняти галас» | польська |
га́лить «пустувати, жартувати, сміятися» | російська |
га́литься «намагатися» | українська |
haliti se «голосно сміятися» | чеська |
гал- | ? |
гала́й «крикун» | ? |
га́лас | ? |
галу́-балу́ | ? |
гал «невелика куля»
вважається запозиченням з германських мов;
свн. galle «пухлина на нозі коня», двн. gealla «тс.», з якими, можливо, пов’язане це слово, походять від лат. galla «наріст», спорідненого з дінд. gúlma- «пухлина», алб. gogëlë «куля; гал (на рослині)», свн. kolle (kol) «голова» (Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge–Mitzka 229; Walde–Hofm. I 580);
допускається й можливість власне праслов’янського походження, зокрема зв’язку з го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») і з [гал1] «галявинка», га́лька «круглі камінці» (Москаленко УІЛ 47; Фасмер І 388; Sławski І 253);
пов’язання з ґу́ля, псл. gulja (Ondruš Sl. Wortst. 131), як і виведення від гіпотетичного псл. galiti «кидати» (Machek ESJČ 158), недостатньо обґрунтоване;
р. діал. бр. га́лка «кулька», п. gałka «тс.», ч. hálka «хворобливий наріст на рослинах», слн. [gȃlka] «чорнильний горішок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ка
«тс.»
га́ли
«нарости на рослині, викликані паразитами; [литки]»
ґа́ли
«литки»
гали́ти
«прасувати галом»
га́лка
(1637)
га́ло
«куля; скляна куля для прасування»
галу́н
«вареник із грушею»
га́лух
«кілька галушок, що зліпилися докупи»
галу́ха
«велика галушка»
галу́шка
галу́шник
«любитель галушок»
галущи́ця
«галушки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gogëlë «куля; гал (на рослині)» | албанська |
га́лка «кулька» | білоруська |
gealla «тс.» | давньоверхньонімецька |
gúlma- «пухлина» | давньоіндійська |
galla «наріст» | латинська |
gałka «тс.» | польська |
gulja | праслов’янська |
galiti «кидати» | праслов’янська |
га́лка «кулька» | російська |
galle «пухлина на нозі коня» | середньоверхньнімецька |
kolle «голова» (kol)(Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge--Mitzka 229; Walde--Hofm. I 580) | середньоверхньнімецька |
gȃlka «чорнильний горішок» | словенська |
hálka «хворобливий наріст на рослинах» | чеська |
го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
га́лька «круглі камінці» | ? |
гал «галявинка» (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
ґу́ля | ? |
га́лка «кулька» | ? |
галу́за «шибеник, свавільник»
зіставляється також (Фасмер І 390) з галу́за «гілляка» як позначення повішаного на гілляку, тобто шибеника;
можливо, пов’язане з р. [галу́шить] «жартувати, пустувати, сміятися», [галу́ха] «жарт», п. gałować «кричати», ч. [haliti se] «голосно сміятися», укр. [гали́ти] «квапити»;
неясне;
р. [галу́за] «гульвіса, пустун», [галу́зать] «пустувати, бешкетувати», бр. [галуза] «шибеник, дурень», [галу́зоваць] «пустувати, робити дурниці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
галузник
«той, хто лазить по чужих садках»
галу́зовання
«пустотливість»
галу́зоватий
«свавільний, пустотливий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
галуза «шибеник, дурень» | білоруська |
gałować «кричати» | польська |
галу́шить «жартувати, пустувати, сміятися» | російська |
галу́за «гульвіса, пустун» | російська |
гали́ти «квапити» | українська |
галу́зать «пустувати, бешкетувати» | українська |
галу́зоваць «пустувати, робити дурниці» | українська |
haliti se «голосно сміятися» | чеська |
галу́за «гілляка» | ? |
галу́ха «жарт» | ? |
галюва́ти «тягти човен, судно проти течії»
запозичення з польської мови;
п. halować, holować «тягти канатом» походить від нім. holen «приносити, привозити, приводити» (свн. hol(en), haln, двн. днн. halōn), спорідненого з гол. halen, дфриз. halia, дангл. geholian, дісл. hala «тс.» і, можливо, з тох. käl, klā «вести, нести», гр. κάλος «канат, трос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гала́й
«забродчик, що тягає невід в Азовському морі»
гали́ти
галівни́к
«канат, яким тягнуть пором; робітник, який тягне човен, судно; бурлак»
голюва́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
halen | голландська |
κάλος «канат, трос» | грецька |
geholian | давньоанглійська |
halōn | давньоверхньонімецька |
hala «тс.» | давньоісландська |
halōn | давньонижньонімецька |
halia | давньофризька |
holen «приносити, привозити, приводити» (свн. hol(en) | німецька |
halować | польська |
holować «тягти канатом» | ? |
haln | ? |
käl | ? |
klā «вести, нести» | ? |
нагали́ти «надати, передати, направити Ж; нараяти ВеНЗн»
очевидно, похідне утворення від [гали́ти] «квапити, підганяти», деетимологізоване і зближене з гили́ти «бити, кидати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наги́ли́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гали́ти «квапити, підганяти» | українська |
гили́ти «бити, кидати» | українська |
галди́кати «вести пусті розмови» (знев.)
очевидно, похідне утворення від звуконаслідувального елемента гал-, споріднене з га́лас, р. [га́лить] «кричати», [га́литься] «глузувати», п. gałuszyć «гуркотіти, піднімати галас», гот. gōljan «вітати», двн. gëllan «кричати», нвн. gellen «тс.»;
р. галде́ть «тс.; галасувати», [га́лда́] «шум, галас», п. [gałda] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gōljan «вітати» | готська |
gëllan «кричати» | давньоверхньонімецька |
gellen «тс.» | нововерхньонімецька |
gałuszyć «гуркотіти, піднімати галас» | польська |
gałda «тс.» | польська |
га́лить «кричати» | російська |
галде́ть «тс.; галасувати» | російська |
га́лда́ «шум, галас» | українська |
гал- | ? |
га́лас | ? |
га́литься «глузувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України