ВІЙЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
війя́ «дишель біля волового воза»
псл. oje, род. в. *ojese;
споріднене з лит. íena «голобля», ailė «жердина», гр. οἰήιον «кермо, стерно», дінд. īṣa «дишель», хет. ḫišša- «тс.»;
іє. *еі-/оі- «жердина; дишель»;
р. [воë] «дишель для ярма», бр. [вайе́] «головна частина сохи», п. [woje] «дишель», вл. нл. wojo «тс.; голобля», болг. [вои́ще (ои́ще)] «дишель; ручиця плуга», схв. òje «війя», слн. ojé «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віє́
війє́
війї́на
«половина волового дишля»
війце́
«дишель в упряжі плуга між двома парами волів»
вільце́
«тс.»
войє́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вайе́ «головна частина сохи» | білоруська |
| вои́ще «дишель; ручиця плуга» (ои́ще)] | болгарська |
| wojo «тс.; голобля» | верхньолужицька |
| οἰήιον «кермо, стерно» | грецька |
| īṣa «дишель» | давньоіндійська |
| *еі-/оі- «жердина; дишель» | індоєвропейська |
| íena «голобля» | литовська |
| wojo «тс.; голобля» | нижньолужицька |
| woje «дишель» | польська |
| oje | праслов’янська |
| воë «дишель для ярма» | російська |
| òje «війя» | сербохорватська |
| ojé «тс.» | словенська |
| ḫišša- «тс.» | хетська |
| *ojese | ? |
| *ojese | ? |
| ailė «жердина» | ? |
ву́я «частина плуга, сохи»
очевидно, діалектний фонетичний варіант слова війя́ (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| війя́ | ? |
двійє́ «колода для впрягання двох чи трьох пар волів»
очевидно, результат контамінації війя́ і дво́є (двоє волів запрягаються до війя);
Фонетичні та словотвірні варіанти
двійя́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| війя́ (двоє волів запрягаються до війя) | ? |
| дво́є (двоє волів запрягаються до війя) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України