ВЕСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

Перенаправлено з «весь¹»

весь

псл. ѵьsь‹ *ѵьхъ;
споріднене з лит. vìsas «весь, цілий», лтс. viss, прус. wissa- «тс.», дінд. viṣu «в різні (в усі) боки», ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо), viśva «кожний, весь», ав. дперс. vīspa- «тс.»;
іє. *ui (*dui) «два»;
виводилось також (Mikkola Studi baltici І933 III 132) від основи із значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо);
пов’язувалось (Machek ESJČ 685–686) із псл. vьsь «село»;
р. весь, бр. уве́сь, др. вьсь, весь, п. ст. wszy, ч. ves, вл. wšon, нл. wšón, болг. все, вcu, м. сиот, сите, схв. сȁв, заст. вȁс, слн. vès, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ввесь
ве́ський
все
всень
все́нький
вся
зо́всі «зовсім»
зо́всі́м
уве́сь
усе́
усе́й
усе́нький
уся́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vīspa- «тс.» авестійська
уве́сь білоруська
все болгарська
wšon верхньолужицька
viṣu «в різні (в усі) боки» давньоіндійська
vīspa- «тс.» давньоперська
вьсь давньоруська
*ui «два» (*d$ui) індоєвропейська
viss латиська
vìsas «весь, цілий» литовська
сиот македонська
wšón нижньолужицька
wszy польська
ѵьsь праслов’янська
vьsь «село» праслов’янська
wissa- «тс.» прусська
весь російська
сȁв сербохорватська
vès словенська
вьсь старослов’янська
весь українська
вcu українська
сите українська
ves чеська
ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо) ?
viśva «кожний, весь» ?
значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо) ?
wszy ?
вȁс ?

весь «село» (заст.)

іє. *uik-, *ueik-, *uоіkо;
споріднене з лит. viẽšpats «володар, пан», viškelis «степова дорога, шосе», váišinti «частувати, пригощати», лтс. vìesis «захожий, чужинець», прус. waispattin (зн. в.) «жінку, господарку», лат. vīcus «селище», гот. weihs «село», двн. wich «місце проживання», алб. vis «місце, місцевість», гр. Foĩκoς «будинок», дінд. veśa, víś«будинок, житло», viśpáti «домовладика, старшина», ав. vīs- «будинок», дперс. viϑ «тс.»;
псл. vьsь;
р. весь, бр. вëска, др. вьсь, п. wieś, ч. слц. ves, вл. wjes, нл. wjas, полаб. vås, болг. вес, слн. vàs, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

весняк «селянин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vīs- «будинок» авестійська
vis «місце, місцевість» албанська
вëска білоруська
вес болгарська
wjes верхньолужицька
weihs «село» готська
Foĩκoς «будинок» грецька
wich «місце проживання» давньоверхньонімецька
veśa давньоіндійська
viϑ «тс.» давньоперська
вьсь давньоруська
*uik- індоєвропейська
vīcus «селище» латинська
vìesis «захожий, чужинець» латиська
viẽšpats «володар, пан» литовська
wjas нижньолужицька
vås полабська
wieś польська
vьsь праслов’янська
waispattin «жінку, господарку» (зн. в.) прусська
весь російська
ves словацька
vàs словенська
вьсь старослов’янська
ves чеська
*ueik- ?
*uоіkо ?
viškelis «степова дорога, шосе» ?
váišinti «частувати, пригощати» ?
víś «будинок, житло» ?
viśpáti «домовладика, старшина» ?

весь «кінський кріп, Оеnаnthe aquatica Lam.» (бот.)

очевидно, того ж походження, що й вех (пор. вех малий «тс.») або віха́ (бот.) «цикута» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

весей «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вех або віха́ «цикута» (пор. вех малий «тс.»)(бот.) ?

ві́лла «дача, особняк»

через посередництво німецької мови (н. Vílla) запозичене, очевидно, з італійської;
іт. villa «сільський будинок, садиба» продовжує слат. villa «тс.», похідне від лат. vīcus «поселення, село, квартал міста», спорідненого з дінд. viś- «житло», псл. vьsь «село», укр. заст. весь «тс.»;
р. ви́лла, бр. ві́ла, п. willa, ч. слц. vila, вл. wila, болг. м. ви́ла, схв. вȕла, слн. víla;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ві́ла білоруська
ви́ла болгарська
wila верхньолужицька
viś- «житло» давньоіндійська
villa «сільський будинок, садиба» італійська
vīcus «поселення, село, квартал міста» латинська
ви́ла македонська
willa польська
vьsь «село» праслов’янська
ви́лла російська
вȕла сербохорватська
villa «тс.» середньолатинська
vila словацька
víla словенська
весь «тс.» українська
vila чеська
весь «тс.» ?

ві́ха́ «цикута, Cicuta virosa L.» (бот.)

очевидно, результат перенесення назви ві́ха́ «віхоть» за зовнішньою подібністю зонтика цикути до віхи;
форма з е, можливо, виникла під впливом вех «Sium latifolium, цикута»;
р. вех «цикута», бр. [вяха, віха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'юха
весь «тс.»
ве́ха́ «цикута; блекота, Hyosciamus niger L. Я»
виха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вяха білоруська
віха «тс.» українська
ві́ха́ «віхоть» ?
вех «Sium latifolium, цикута» ?
вех «цикута» ?

еконо́мія

форми [оконо́мія, око́но́м, око́ма́н, око́мо́н] постали внаслідок народної етимології – як переосмислення еко- в око- у зв’язку із значенням «нагляд, контроль»;
ст. икономі́а походить безпосередньо від гр. οἰκονομία, відбиваючи новогрецьку вимову слова;
запозичення з латинської мови;
лат. oeconomia «правильне господарство» походить від гр. οἰκονομία «керування домашнім господарством», утвореного з основи іменника οἰ κος «дім, житло, батьківщина», спорідненого з лат. vicus «житловий квартал, село», псл. vьsь «село», р. весь «тс.», і компонента -νομια, пов’язаного з νέμω «розподіляю, присуджую», спорідненим з гот. niman «брати», лтс. ņému, ņemt «тс.», ав. nəmah- «позика», лат. numerus «число»;
р. эконо́мия, бр. эано́мія, п. ekonomia, ч. ekonomie, слц. ekonómia, вл. ekonomija, болг. иконо́мия, м. економиja, схв. еконòмиja слн. ekonomíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

еконо́м
еконо́мити
економіза́ція
економі́зм
економізува́тися
еконо́міка
економі́ст
економі́чний
економія (XVII ст.)
еконо́мка
еконо́мний
еконо́мничати
еконо́мша
икономі́а (1627)
око́ма́н
око́мо́н
око́но́м
оконо́мія
яконо́м
яконо́мія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nəmah- «позика» авестійська
эано́мія білоруська
иконо́мия болгарська
ekonomija верхньолужицька
niman «брати» готська
οἰκονομία грецька
οἰκονομία «керування домашнім господарством» грецька
oeconomia «правильне господарство» латинська
vicus «житловий квартал, село» латинська
numerus «число» латинська
ņému латиська
економиja македонська
ekonomia польська
vьsь «село» праслов’янська
весь «тс.» російська
эконо́мия російська
еконòмиja сербохорватська
ekonómia словацька
ekonomie чеська
оконо́мія «нагляд, контроль» ?
око́но́м «нагляд, контроль» ?
око́ма́н «нагляд, контроль» ?
око́мо́н «нагляд, контроль» ?
икономі́а ?
κος «дім, житло, батьківщина» ?
-νομια ?
νέμω «розподіляю, присуджую» ?
ņemt «тс.» ?

овше́м «якраз, саме, тим більше»

запозичення з польської мови;
п. owszem «власне, очевидно, аякже; навпаки», ст. owszeją «тс.», як і ч. слц. ovšem «звичайно, безумовно, але», є результатом злиття прийменника о(b) «об» і форм місц. (орудн.) в. одн. займенника *wsze «все», *wsza «вся», спорідненого з укр. весь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

овшемъ «більше того, а навіть» (1436)
о́вшім «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
owszem «власне, очевидно, аякже; навпаки» польська
ovšem «звичайно, безумовно, але» словацька
весь українська
ovšem «звичайно, безумовно, але» чеська
owszeją «тс.» ?
о(b) «об» ?
займенника *wsze «все» ?
займенника *wsze «все» ?
*wsza «вся» ?

се́бе́ль «верховодка, Alburnus alburnus L.» (іхт.)

припускається давніша форма *вьсебѣль, утворена з основ весь (‹ vьsь) і білий (‹ bělъ), яка могла б мотивуватися сріблясто-білим кольором риби;
укр. [біли́ця, білю́га], р. [беловка], п. [biela], ч. [bělice], слц. belička, [belka, bielica, belica], болг. [бели́ца], схв. бèовица, бèлица, слн. [belíca], лат. Alburnus (похідне від albus «білий») і lūcidus (похідне від lūx «світло»), нвн. WeiWfisch (букв. «біла риба»), гр. ὁλόλευϰοςτάριχος (буквально «всебіла риба»);
пор. також інші назви верховодки;
Паллас (1811) знає ці назви тільки з території України;
р. [себе́ль, си́би́ль, сибелики];
Фонетичні та словотвірні варіанти

себели́ (назва риби)
себе́лик
сибе́лик
си́би́ль
сибіль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бели́ца болгарська
ὁλόλευϰος τάριχος (буквально «всебіла риба») грецька
*вьсебѣль давньоруська
Alburnus (похідне від albus «білий»)(похідне від lūx «світло») латинська
Weiβfisch (букв. «біла риба») нововерхньонімецька
biela польська
vьsь праслов’янська
bělъ праслов’янська
беловка російська
себе́ль російська
си́би́ль російська
сибелики російська
бèовица сербохорватська
belička словацька
belka словацька
bielica словацька
belica словацька
belíca словенська
весь українська
білий українська
біли́ця українська
білю́га українська
bělice чеська
бèлица ?

все́зелень «грушанка, Pirola L,» (бот.)

складні слова, утворені з основ прислівника все «завжди» і прикметника зеле́ний;
назви зумовлені вічнозеленою природою цих рослин;
ч. zimozelen «зимолюбка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

всезелен «тс.; зимолюбка, Chimaphila Pursh.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zimozelen «зимолюбка» чеська
все «завжди» ?
зеле́ний ?

псе (у виразі звів усе на псе «зіпсував усе, понівечив»)

результат видозміни форми пси, зумовленої впливом західноукраїнської діалектної вимови наголошеного и як е і римуванням до все;
пор. зійти на пси «перевестися в ніщо»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пси українська
все українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України