ВАТРА — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́тра «вогонь, багаття; житло гуцула Ж; попіл від соломи чи бур’яну Я; піч Пі; черінь у печі»

припускається також (Mikl. EW 376; Rozwadowski RO І 109; Holub–Kop. 408; Machek ESJČ 678–679) запозичення з давньоіранської мови через турецьке або циганське посередництво, а також виводиться (Jokl WZKM 34, 49; Шелудько 128; Трубачев Рем. терминол. 201–202; Vrabie Romanoslavica 14, 179) від рум. vátră, що вважається здавна успадкованим з індоєвропейської прамови чи запозиченим з іранської мови або виводиться від алб. vatrë чи від дакійського субстрату (Десницкая Общекарп. диал. атлас 18; БЕР І 123; Кобилянський УМШ 1967/6, 42; Габинский Вост.-сл.молд. взаим. II 125–126);
не зовсім ясне;
можливо, спільнослов’янське, споріднене з ав. ātar- «вогонь», перс. āzar, вірм. airem «горіти, палити», ос. art «вогонь», алб. vatrë, votrë «вогнище», ірл. áith «піч», можливо, також з р. ватру́шка;
в- протетичного характеру (Фасмер І 279; Зализняк ВСЯ VI 36; Pedersen KZ 38, 311; Мейе, Статьи по славяноведению II 1906, 389–390; Crânjală 419–422);
п. [watra] «вогонь, вогнище», ч. vatra «вогонь», слц. vatra «багаття, вогнище», болг. [ва́тра] «вогонь», [ватра́л] «кочерга; дерев’яний рогач», схв. вȁтра «вогонь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ва́терь «житло гуцула»
ваторни́к «частина житла гуцула, де сплять і варять страву; приміщення для приготування молочних продуктів»
ватра́к «кухонне вогнище надворі»
ватра́лка «дрюк для підгортання жару, кочерга»
ватра́лька
ватра́н
ватра́ч
ватра́чка «тс.»
ва́трисько «місце, де була ватра»
ва́трище «вогнище; черінь»
ватрі́ти «згорати, перетворюватись на попіл»
ва́троль «дерев’яний рогач, чаплія; йолоп»
зава́тра «другий вогонь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ātar- «вогонь» авестійська
vatrë албанська
vatrë албанська
ва́тра «вогонь» болгарська
airem «горіти, палити» вірменська
áith «піч» ірландська
art «вогонь» осетинська
āzar перська
watra «вогонь, вогнище» польська
ватру́шка російська
vátră румунська
вȁтра «вогонь» сербохорватська
vatra «багаття, вогнище» словацька
ватра́л «кочерга; дерев’яний рогач» українська
vatra «вогонь» чеська
votrë «вогнище» ?
в- ?

атра́ме́нт «чорнило» (заст.)

запозичено з латинської мови, можливо, через польську;
лат. ātrāmentum «тс.» походить від слова āter «чорний, темний», можливо, первісно «обпалений», спорідненого в такому разі з ав. ātarš «вогонь», ātrya- «попіл», укр. ва́тра;
бр. атра́мант, п. слц. atrament;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ātarš «вогонь» авестійська
атра́мант білоруська
ātrāmentum «тс.» латинська
atrament польська
atrament словацька
ва́тра українська
āter «чорний, темний» ?
первісно «обпалений» ?
ātrya- «попіл» ?

га́тра «новина, звістка»

очевидно, давнє запозичення з іранських мов, споріднене з ва́тра «вогонь»;
значення «новина, звістка» могло виникнути через проміжний етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́тра «вогонь» ?
значення «новина, звістка» ?
етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним» ?

дорні́нка «сокира на довгому топорищі»

пов’язане з назвою румунського міста Дорна Ватра, звідки такі сокири привозилися;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дорнєнка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Дорна ?
Ватра ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України