БЕСТІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

основне слово запозичено з латинської мови книжним шляхом чи, можливо, через польське посередництво;

лат. bestia «тварина» споріднене з лтс. dvesele «дихання, душа, життя», лит. dvesti «задихатися», dvasià «дух», псл. duxъ (‹*dous-), duša ( ‹*dousja), укр. дух, душа́;

похідні форми утворено від запозиченого слова на ґрунті української і польської мов;

р. бе́стия, бр. бэ́стыя, п. bestia, ч. bestie, слц. beštia, вл. bestialski «звірячий», м. бестија, схв. бèстија, бèштија, слн. bèštija, béstija;

похідне утворення від бе́стія;

можливо, семантично видозмінене запозичення з польської мови;

п. rozbestwić «розлютити; викликати найгірші інстинкти»;