БАСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

басува́ти «ставати дибки, скакати, пустувати, гордо виступати (про коня)»

зіставляється (Даль І 52) з р. [баса́] «краса»;
остаточно не з’ясоване;
р. [басова́ть] «басувати», бр. [ба́соваць] «пустувати, дуріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баски́й «гарячий, жвавий, шпаркий»
баско́ «завзятий працівник; баский кінь»
басо́ваний «галопуючий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́соваць «пустувати, дуріти» білоруська
баса́ «краса» російська
басова́ть «басувати» російська

бас «низький голос; музичний інструмент»

через польську мову запозичено з німецької, французької або італійської;
н. Bass «низький голос; смичковий інструмент», фр. basse «низький голос» походять від іт. basso «тс.», яке відповідає нар.-лат. bassus «товстий; низький», можливо, запозиченому з оскської мови;
р. бр.болг. м. бас, п. ч. слц. вл. нл. bas, схв. бȁс, слн. bás;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баса́ «басом»
баси «той, хто грає на контрабасі»
баси́ло «дуже гучний, сильний бас; [чоловік з грубим голосом Я]»
баси́стий «[тс.]; басовитий»
баси́ти
басови́тий
басок «басова струна»
басува́ти «мурчати; підтакувати»
басъ (XVIII ст.)
збаса́ «тс.»
підбасо́вувати «підтакувати»
підба́сок «баритон»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bas верхньолужицька
basso «тс.» італійська
бас македонська
bassus «товстий; низький» народнолатинська
bas нижньолужицька
Bass «низький голос; смичковий інструмент» німецька
bas польська
бас російська
бȁс сербохорватська
bas словацька
bás словенська
basse «низький голос» французька
bas чеська
бас ?

босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»

очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти «ворожити»
босорку́н «упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня «тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
босъ «біс» (?) давньоруська
běзъ праслов’янська
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
basyrkan «нічний кошмар» тюркські
boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» угорська
busturgan «нічний кошмар» (з чув.) удмуртська
basǝrγan «відьма» узбецька
біс українська
bas- «давити, штовхати; мучити» ?
basǝrγan «відьма» ?
босорку́н ?
босорка́ня ?
босовъ ?
басува́ти ?
баски́й ?
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.