БАГНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
багно́ «болото, драговина, мочар; (бот.) Ledum palustre L.»
псл. bagno, bagъno, безпосередньо споріднене з *bagti «бажати» (первісно «пектись, горіти», далі «терпіти спрагу»), bagrъ «багровий, темно-червоний» (назва стосувалась первісно торф’яних боліт, придатних на паливо, або боліт рудого кольору) (Коломієць УМЛШ 1967/6, 14–15; Филин Образ, яз. 207; Происх. яз. 519–521; Brückner 11; Младенов РФВ 68, 377; Pokorny 161);
менш переконливі зближення з двн. bah «струмок», дісл. bekkr «тс.», ірл. bual (‹*bhoglā) «вода» (Трубачев С.-луж. сб. 159–160; Фасмер I 102; ЭССЯ 1, 125–127; Sł. prasł. I 177–178; Mikkola BB 21, 218; Bern. I 38; Torp 257), з гол. bagger «намул» (Sławski І 25; Schuster-Šewc Probeheft 18; van Wijk JF 24, 231), з лит. bojus «трясовина» (Buga RR I 433) із лат. stāgnum «багно» (Machek ESJČ 42);
р. [багно́], бр. ба́гна, п. нл. bagno, ч. слц. bahno, вл. bahno, bahmo, полаб. bognö;
Фонетичні та словотвірні варіанти
багенник
«багно»
(бот.)
багни́на́
«мокре місце, млака»
багни́стий
багни́ти
«бруднити»
багни́ще
багні́ти
«робитися болотистим»
багнови́ця
«болотисте місце»
багно́вище
багнува́тии
багну́лька
«Udora accidentalis»
багню́к
«гриб з роду Boletus; багно, Ledum palustre L. Mak»
багню́ка
багня́вий
багня́к
«торф Я; вид гриба ВеБ»
багня́чка
«тс.»
багон
«багно»
(бот.)
багоник
баго́нка
«калюжа»
ба́гонний
баго́нник
багу́н
«тс.»
розбагни́тися
«зробитися брудним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́гна | білоруська |
| bahno | верхньолужицька |
| bahmo | верхньолужицька |
| bagger «намул» | голландська |
| bah «струмок» | давньоверхньонімецька |
| bekkr «тс.» | давньоісландська |
| bual «вода» (‹*bhoglā)(Трубачев С.-луж. сб. 159--160; Фасмер I 102; ЭССЯ 1, 125--127; Sł. prasł. I 177--178; Mikkola BB 21, 218; Bern. I 38; Torp 257) | ірландська |
| stāgnum «багно» | латинська |
| bojus «трясовина» | литовська |
| bagno | нижньолужицька |
| bognö | полабська |
| bagno | польська |
| bagno | праслов’янська |
| багно́ | російська |
| bahno | словацька |
| bahno | чеська |
| bagъno | ? |
| *bagti «бажати» (первісно «пектись, горіти», далі «терпіти спрагу») | ? |
| bagrъ «багровий, темно-червоний» (назва стосувалась первісно торф’яних боліт, придатних на паливо, або боліт рудого кольору) | ? |
багва́ «болотиста низина, драговина, мочар»
очевидно, псл. *bagy, *bagъve ‹ іє. *bhāgū, основа на -ū від іє. кореня *bhag-, bhōg-, того самого, що і в слові багно́;
нл. bagi «тундра, болота»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
багівни́ці
«русалки»
багови́ння
«рід водоростей, Conferva rivularis»
багові́ння
базови́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhāgū | індоєвропейська |
| *bhag | індоєвропейська |
| bagi «тундра, болота» | нижньолужицька |
| *bagy | праслов’янська |
| *bagъve | ? |
| -ū | ? |
| bhōg- | ? |
| багно́ | ? |
багнянка «водянка, Empetrum nigrum L.» (бот.)
похідне утворення від багно́;
назва зумовлена поширенням рослини по лісових болотах;
бр. багно́ўка, [багнаўка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| багно́ўка | білоруська |
| багнаўка «тс.» | українська |
| багно́ | ? |
багри́на «болото, багате джерелами місце»
припущення (Machek ESJČ 26) про зв’язок словацького слова з п. bajura, bajor «багно» необґрунтоване;
очевидно, похідне від не засвідченої в інших словах основи псл. *bagr-, *bagъr- з тим самим коренем *bag-, що і в словах багва́, багно́;
найближчою паралеллю є гол. baggaert «твань»;
слц. bahurina «мокра, багниста місцевість»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baggaert «твань» | голландська |
| bajura | польська |
| *bagr- | праслов’янська |
| bahurina «мокра, багниста місцевість» | словацька |
| bajor «багно» | ? |
| *bagъr- | ? |
| багва́ | ? |
| багно́ | ? |
багти́ «бажати»
пов’язання з лит. gobetis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b i g на слов’янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе;
пряме значення в минулому – «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (пор. пражити «смажити»– прагнення «бажання»);
псл. *bagti, bagnǫti, *bažēti ‹*bagēti, утворення від того самого кореня, що й бага́ття;
р. [бажа́ть, бажи́ть], бр. бажа́ць, п. [zabagać się], ч. bažiti, слц. bažiť, [bahnuť]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бага́
ба́гнути
багчи́
бажа́ти
бажи́ти
бажі́ти
бажни́й
бога́ти
ви́баг
виба́ганка
«примха»
вибага́ти
«вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання»
ви́багливець
виба́гливий
виба́жний
за́баг
заба́ганка
забага́ти
наба́жний
незаба́гливий
побажа́ння
прибаг
прибага́ти
прибагну́ти
приба́гом
«випадково, з примхи»
приба́гти
приба́жний
«бажаний з примхи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бажа́ць | білоруська |
| gobetis «бажати, бути хтивим» | литовська |
| zabagać się | польська |
| *bagti | праслов’янська |
| бажа́ть | російська |
| bažiť | словацька |
| бажи́ть | українська |
| bahnuť | українська |
| bažiti | чеська |
| bagnǫti | ? |
| *bažēti | ? |
| бага́ття | ? |
багульник «багно, Ledum palustre L.; андромеда, Andromeda polifolia L.» (бот.)
очевидно, запозичення з російської мови: р. багу́льник «багно, Ledum, [Andromeda та ін.]» зводиться до основи баг-, тієї самої, що і в слові багно́ «болото», через проміжну форму [багу́л(а)] «багно, Ledum» (Шанский ЭСРЯ І 2, 8–9) або є результатом видозміни форми [багу́нник] «тс.», похідної від [багу́н] «тс.», пов’язаної з багно́ (Меркулова ЭИРЯ IIΙ 15–17);
вважається також (Абаев Studia linguistica slavica baltica. Lundae 1966) результатом контамінації форми [вагу́льник] «Ledum» з похідними від багно́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
богу́льник
«багно, Ledum»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| багу́льник «багно, Ledum, [Andromeda та ін.]» | російська |
| баг- | ? |
| багно́ «болото» | ? |
| багу́л «багно, Ledum» | ? |
| багу́нник «тс.» | ? |
| багу́н «тс.» | ? |
| багно́ | ? |
| вагу́льник «Ledum» | ? |
| багно́ | ? |
збагну́ти «осягти, зрозуміти»
очевидно, пов’язане з [багти́, ба́гнути];
в такому разі спочатку могло означати «згадати з бажанням»;
зіставлялося також (Ільїнський ЗІФВ 21, 1–2) з лит. bogìnti «швидко мчати», спорідненим з псл. běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою»);
виведення з-багну́ти від *з-бад-ну́ти, що було б пов’язане з п. badać, ч. badati (Бузук ЗІФВ 7, 68), викликає сумнів, оскільки перехід д ›г українській мові не властивий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збагне́нний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bogìnti «швидко мчати» | литовська |
| badać | польська |
| běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою») | праслов’янська |
| badati | чеська |
| багти́ | ? |
| ба́гнути | ? |
маго́ник «багно звичайне, Ledum palustre L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої форми [багоник] ([баго́нник]) «тс.», похідної від багно́ «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| багоник «тс.» ([баго́нник]) | ? |
| багно́ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України