АРШИНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
арши́н
запозичення з тюркських мов;
тур. arsın, [aršun], аз. тат. каз. узб. башк. аршын походить від перс. äräš «лікоть (міра довжини в 15–16 вершків)», що має зв’язок з дперс. arašnīš «тс.», спорідненим з гр. ὠλένη «лікоть», псл. *olkъtь, укр. лікоть;
р. болг. м. арши́н, бр. аршы́н, п. arszyn, ч. aršin, слц. слн. aršín, схв. àршин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аршинъ
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аршын | азербайджанська |
аршын | башкирська |
аршы́н | білоруська |
арши́н | болгарська |
ὠλένη «лікоть» | грецька |
arašnīš «тс.» | давньоперська |
аршын | казахська |
арши́н | македонська |
äräš «лікоть (міра довжини в 15--16 вершків)» | перська |
arszyn | польська |
*olkъtь | праслов’янська |
арши́н | російська |
àршин | сербохорватська |
aršín | словацька |
aršín | словенська |
аршын | татарська |
arsın | турецька |
аршын | узбецька |
лікоть | українська |
aršin | чеська |
aršun | ? |
архи́мник «шахрай, дурисвіт»
специфічно українське;
очевидно, результат народного переоформлення слова алхі́мік за аналогією до широко вживаних в українській мові іменників чол. р. на -ник;
початкове ар-, можливо, під впливом іменників типу а́ркуш, арти́ст, арши́н тощо або як наслідок наближення до слів з початковим компонентом архі-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на | російська |
алхі́мік | ? |
на | ? |
ар- | ? |
а́ркуш | ? |
арти́ст | ? |
арши́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України