АНГЛІЙСЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
електро́н
фр. électron походить від англ. electron, створеного в 1891 р. англійським ученим Стоуні на основі гр. ἤλεκτρον (і -оς) «янтар; сплав золота і срібла», слова спільного походження з гр. ἠλέκτωρ (-ορος) «блискучий», очевидно, спорідненого з дінд. ulka «вогняне явище, метеор, головня»;
очевидно, запозичено за посередництвом російської мови з французької (проти запозичення з англійської або з німецької мови свідчить наголос – пор. англ. eléctron, нвн. Eléktron);
р. бр. электро́н, п. ч. вл. elektron, слц. слн. elektrón, болг. м. електро́н, схв. èлектрон;
Фонетичні та словотвірні варіанти
електро́ніка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
electron | англійська |
электро́н | білоруська |
електро́н | болгарська |
elektron | верхньолужицька |
ἤλεκτρον «янтар; сплав золота і срібла» (і -оς) | грецька |
ἠλέκτωρ «блискучий» (-ορος) | грецька |
ulka «вогняне явище, метеор, головня» | давньоіндійська |
електро́н | македонська |
elektron | польська |
èлектрон | сербохорватська |
elektrón | словацька |
elektrón | словенська |
électron | французька |
elektron | чеська |
англійським | ? |
электро́н | ? |
ма́гній (хімічний елемент)
засвоєний російською та іншими східнослов’янськими мовами перший варіант новолатинської наукової назви Magnium, утвореної в 1808 р. англійським хіміком Г. Деві від нлат. Magnesia «магнезія» і пізніше заміненої ним на Magnesium;
р. ма́гний, бр. ма́гній, п. magnez, ч. magnézium, magnesium, слц. magnézium, вл. magnezij, болг. магне́зий, м. магнезиум, схв. мàгнēзиjум, слн. magnézij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
магнези́т
«вуглекисла сіль магнію (мінерал)»
ма́гнієвий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́гній | білоруська |
магне́зий | болгарська |
magnezij | верхньолужицька |
магнезиум | македонська |
Magnesia «магнезія» | новолатинська |
magnez | польська |
англійським | російська |
ма́гний | російська |
мàгнēзиjум | сербохорватська |
magnézium | словацька |
magnézij | словенська |
magnézium | чеська |
magnesium | чеська |
Деві | ? |
о́смій «твердий метал синюватого кольору» (хім.)
назва, засвоєна з новолатинської наукової номенклатури;
нлат. osmium утворив у 1803 р. англійський хімік См. Теннант від гр. ὀσμή (‹ *ὀδσμή) «запах», спорідненого з лат. odor «запах, аромат», вірм. hot «тс.», лит. úodžia, úosti «нюхати», лтс. uôžu, uôst «пахнути»;
назва зумовлена тим, що при розчиненні лужного сплаву осмію з іридієм у воді або кислоті виділяється запах, схожий на запах хлору або редьки;
р. болг. о́смий, бр. о́смій, п. osm, ч. слц. вл. osmium, схв. о̀смиjум, о̀смӣj;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́смій | білоруська |
о́смий | болгарська |
osmium | верхньолужицька |
hot «тс.» | вірменська |
ὀσμή «запах» (‹ *ὀδσμή) | грецька |
odor «запах, аромат» | латинська |
uôžu | латиська |
úodžia | литовська |
osmium | новолатинська |
osm | польська |
англійський | російська |
о́смий | російська |
о̀смиjум | сербохорватська |
osmium | словацька |
j | українська |
osmium | чеська |
Теннант | ? |
úosti «нюхати» | ? |
uôst «пахнути» | ? |
хлор «жовтувато-зелений отруйний газ із різким задушливим запахом» (хім.)
нлат. chlorum утворив як науковий термін у 1810 р. англійський хімік Г. Деві (H. Davy, 1778–1829) від гр. χλωρός «зелений, жовто-зелений», що, як і гр. χλόη «зелень трави, свіже листя», χλόος «зеленувато-жовтий колір», χλοάζω «зеленіти», споріднене з псл. zelenъ, укр. зеле́ний і псл. *žьl̥tъ, укр. жо́втий;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. м. хлор, п. вл. chlor, ч. chlor, chlîr, слц. chlîr, схв. хло̑р, кло̑р, слн. klîr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підхлори́н
«гіпохлорит»
хло́ристий
хло́рка
хло́рний
хлорнува́тий
хлорнува́тистий
хлорува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлор | білоруська |
хлор | болгарська |
chlor | верхньолужицька |
χλωρός «зелений, жовто-зелений» | грецька |
χλόη «зелень трави, свіже листя» | грецька |
хлор | македонська |
chlorum | новолатинська |
chlor | польська |
zelenъ | праслов’янська |
*ž | праслов’янська |
англійський | російська |
хлор | російська |
р | сербохорватська |
chlîr | словацька |
klîr | словенська |
зеле́ний | українська |
жо́втий | українська |
р | українська |
chlor | чеська |
chlîr | чеська |
Деві | ? |
χλόος «зеленувато-жовтий колір» | ? |
χλοάζω «зеленіти» | ? |
цикло́н «атмосферний вихор; прилад для очищення повітря (газу)»
запозичення з англійської мови;
англ. cyclone «циклон» утворив у 1848 р. англійський учений Г. Піддінгтон від гр. ϰυϰλω̃ν «такий, що обертається», похідного від ϰύϰλος «коло»;
р. болг. цикло́н, бр. цûкло́н, п. вл. cyklon, ч. слц. cyklîn, м. циклон, схв. цѝклōн, слн. ciklîn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циклоні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cyclone «циклон» | англійська |
цûкло́н | білоруська |
цикло́н | болгарська |
cyklon | верхньолужицька |
ϰυϰλω̃ν «такий, що обертається» | грецька |
циклон | македонська |
cyklon | польська |
англійський | російська |
цикло́н | російська |
цѝклōн | сербохорватська |
cyklîn | словацька |
ciklîn | словенська |
cyklîn | чеська |
Піддінгтон | ? |
ϰύϰλος «коло» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України