АКАЦІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ака́ція (бот.)
запозичено з латинської мови, можливо, через німецьку (нім. Akázie);
лат. acacia «акація» походить від гр. ακακία «мімоза, жовта акація», яке пояснюється або як похідне від гр. ᾿ακή «колючка» (Преобр. І 4; Горяев 2; Младенов 4), або як похідне ВІД гр. ἂκακος «невинний, незлобивий» (Фасмер І 65; Heyse FWb. 7);
припускається також єгипетське (Holub– Lyer 72) чи взагалі іншомовне (Frisk І 50) походження грецької назви;
р. болг. ака́ция, бр. ака́цыя, п. akacja, ч. akácie, akat, слц. akácia, вл. akacija, нл. agac, akacyja, схв. ака́ција, акāција, слн. akácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вака́ція
ока́ція
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ака́цыя | білоруська |
ака́ция | болгарська |
akacija | верхньолужицька |
ακακία «мімоза, жовта акація» | грецька |
'ακή «колючка» | грецька |
ἂκακος «невинний, незлобивий» | грецька |
acacia «акація» | латинська |
agac | нижньолужицька |
akacyja | нижньолужицька |
akacja | польська |
ака́ция | російська |
ака́ција | сербохорватська |
akácia | словацька |
akácija | словенська |
акāција | українська |
akácie | чеська |
akat | чеська |
лока́ція «акація»
результат фонетичної видозміни назви ака́ція, [ока́ція] «тс.», очевидно, через проміжну форму [*ўока́ція], в якій протетичне ў було помилково сприйняте як характерна для деяких західних говорів діалектна вимова нормативного л;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лока́ція
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ака́ція | українська |
ока́ція «тс.» | українська |
*ўока́ція | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України