ШКАРІДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

неприйнятними є виведення слова з гр. Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» (Желтов ФЗ, 1876/1, 20) і твердження (Львов Этимология 1966, 152, 153) про польське походження укр. шкарі́дь та інших західнослов’янських відповідників (ре- флексація h (ě) як і та кінцевий наголос суперечать цьому припущенню);

іє. *skar-;

менш імовірні пов’язання з алб. shkarzónj, shkarëzónj, skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» (Meyer EW 407), з лит. skarà «клапоть», skárti «порватися» (Matze-nauer LF 20, 5), із нвн. garstig «гидкий» (Machek ESJČ 611);

споріднене з дінд. (ava-)skaraḥ «екскременти», (apa-)skaraḥ «тс.», дісл. skarn «гній, послід», снн. scharn, гр. σϰω̃ρ (σϰανός) «тс.», лат. -cerda «послід, гній», ірл. sceirdim «випльовую»;

псл. skarědь «гидота», skarědъ «огидний», skarędъ «тс.»;

р. [ска́редь] «мотлох, погань», бр. [шка́редзь] «мотлох», др. скарѣдый, скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний», п. szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище», ст. skarady «гидкий», ч. škareda «потвора», škaredý «гидкий», ст. škarědý «тс.», слц. [škareda] «потвора», škaredý «гидкий», вл. škerjeda «бруд, нечистота», нл. škarjeda «бруд, гидота; сморід», [škarjada, škarada] «тс.», болг. скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно», м. скареден «бридкий, непристойний», схв. ска̏редан, ска̏радан «тс.», стсл. скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида», скарѧдь «гидкий»;

псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;

споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;

іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;

українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;

заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;

р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;

до варіантності суфікса пор. р. мо́кредь – мо́крядь «сльота»;

псл. skaredъ, skarědъ «гидкий», звідки укр. скарідь, шкарі́дь;

бр. [шка́ред] «нечистота, бруд», п. szkarada «гидота, мерзота; потвора», ст. skarady «гидкий», нл. [škarada, škarjada] «бруд; мерзота, гидота; сморід»;