ШКАРІДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

шкарі́дь «мерзота, гидота»

неприйнятними є виведення слова з гр. Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» (Желтов ФЗ, 1876/1, 20) і твердження (Львов Этимология 1966, 152, 153) про польське походження укр. шкарі́дь та інших західнослов’янських відповідників (ре- флексація h (ě) як і та кінцевий наголос суперечать цьому припущенню);
іє. *skar-;
менш імовірні пов’язання з алб. shkarzónj, shkarëzónj, skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» (Meyer EW 407), з лит. skarà «клапоть», skárti «порватися» (Matze-nauer LF 20, 5), із нвн. garstig «гидкий» (Machek ESJČ 611);
споріднене з дінд. (ava-)skaraḥ «екскременти», (apa-)skaraḥ «тс.», дісл. skarn «гній, послід», снн. scharn, гр. σϰω̃ρ (σϰανός) «тс.», лат. -cerda «послід, гній», ірл. sceirdim «випльовую»;
псл. skarědь «гидота», skarědъ «огидний», skarędъ «тс.»;
р. [ска́редь] «мотлох, погань», бр. [шка́редзь] «мотлох», др. скарѣдый, скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний», п. szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище», ст. skarady «гидкий», ч. škareda «потвора», škaredý «гидкий», ст. škarědý «тс.», слц. [škareda] «потвора», škaredý «гидкий», вл. škerjeda «бруд, нечистота», нл. škarjeda «бруд, гидота; сморід», [škarjada, škarada] «тс.», болг. скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно», м. скареден «бридкий, непристойний», схв. ска̏редан, ска̏радан «тс.», стсл. скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида», скарѧдь «гидкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шка́-ред «тс.»
шкареди́тися «гидувати»
шкаре́дний «гидкий»
шкаредный «потворний, поганий» (1627)
шкаредъ «поганець» (1627)
шкарідува́ти «гидувати, гребувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shkarzónj албанська
shkarëzónj албанська
skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» албанська
шка́редзь «мотлох» білоруська
скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно» болгарська
škerjeda «бруд, нечистота» верхньолужицька
Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» грецька
σϰω̃ρ «тс.» (σϰανός) грецька
σϰανός грецька
(ava-)skaraḥ екскременти» давньоіндійська
(apa-)skaraḥ «тс.» давньоіндійська
skarn «гній, послід» давньоісландська
скарѣдый давньоруська
скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний» давньоруська
*skar- індоєвропейська
sceirdim «випльовую» ірландська
-cerda «послід, гній» латинська
skarà «клапоть» литовська
skárti «порватися» литовська
скареден «бридкий, непристойний» македонська
škarjeda «бруд, гидота; сморід» нижньолужицька
škarjada «тс.» нижньолужицька
škarada «тс.» нижньолужицька
garstig «гидкий» нововерхньонімецька
szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище» польська
skarady «гидкий» (ст.) польська
škarědý «тс.» (ст.) польська
skarědь «гидота» праслов’янська
skarědъ «огидний» праслов’янська
skarędъ «тс.» праслов’янська
ска́редь «мотлох, погань» російська
ска̏редан сербохорватська
ска̏радан «тс.» сербохорватська
scharn середньонижньонімецька
škareda «потвора»«гидкий» словацька
škaredý «потвора»«гидкий» словацька
скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида» старослов’янська
скарѧдь «гидкий» старослов’янська
шкарі́дь (ре- флексація h (ě) українська
škareda «потвора»«гидкий» чеська
škaredý «потвора»«гидкий» чеська

скарідь «погань»

псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;
споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;
іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;
українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;
заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;
р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скаре́нно «бридко»
скаридува́тися «бридитися»
скарідува́тися «тс.»
ска́рінний «бридкий, поганий, неохайний»
шкара́дний «тс.»
шка́ред
шка́редитися «гидувати»
шка́редний «гидкий»
шкарі́дь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаріда́ «ледащо» білоруська
škerjeda «бруд, гидота» верхньолужицька
σϰω̃ρ «кал» (σϰατός) грецька
scearn давньоанглійська
ava-skaraḥ «екскременти» давньоіндійська
skarn «гній, послід» давньоісландська
скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга» давньоруська
*sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися» індоєвропейська
mūs-cerda «мишачий послід» латинська
скареден «непристойний» македонська
škarjeda «тс.» нижньолужицька
szkarada «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
szkaradny «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
skarědъ «бридкий» (skarędъ) праслов’янська
ска́ред «негідник, огидна людина» російська
редан «бридкий; непристойний» сербохорватська
scharn «тс.» середньонижньонімецька
škaredó «огидний, бридкий» словацька
скарѣдъ «огидний, бридкий» (скарѧдъ) старослов’янська
скаредь «різне дрантя, мотлох» українська
шкарэ́дзь «нікчемність» українська
шкарі́дзь «скнара; нікчемність» українська
скарѣдыи «огидний» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати» українська
скарѧдиѥ «неприємність, прикрість» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати» (скарѧдовати) українська
škareda «потвора»«огидний; поганий» чеська
škaredó «потвора»«огидний; поганий» чеська
sū-cerda «свинячий послід» ?
apa-skaraḥ «тс.» ?

шкара́да «мерзота, гидкість; скнарість»

до варіантності суфікса пор. р. мо́кредьмо́крядь «сльота»;
псл. skaredъ, skarědъ «гидкий», звідки укр. скарідь, шкарі́дь;
бр. [шка́ред] «нечистота, бруд», п. szkarada «гидота, мерзота; потвора», ст. skarady «гидкий», нл. [škarada, škarjada] «бруд; мерзота, гидота; сморід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкара́дний «гидкий»
шкарадный (шкарадная)(1621)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́ред «нечистота, бруд» білоруська
škarada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
škarjada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
szkarada «гидота, мерзота; потвора» польська
skarady «гидкий» (ст.) польська
skaredъ праслов’янська
skarědъ «гидкий» праслов’янська
мо́кредь «сльота» російська
мо́крядь «сльота» російська
скарідь українська
шкарі́дь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України